Податок на прибуток (стр. 14 )

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) включаються до валового доходу.

Таким чином, виручка від реалізації матеріальних цінностей, отриманих від демонтажу основних фондів, враховується у складі валових доходів підприємства як складова загальних доходів від продажу товарів і зазначається в рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток, що затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 000.

Питання: Який порядок утримання податку з доходу нерезидента, що виплачений не у грошовій формі?

Відповідь: Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі мінами та доповненнями, далі-Закон № 000) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у п. 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Отже, у пункті 13.2 ст. 13 Закону № 000 визначений порядок оподаткування доходів із джерелом їх походження з України безвідносно до форми виплати нерезидентам таких доходів. Тому при отриманні нерезидентами доходів не у грошовій формі з таких доходів утримується податок за ставкою у розмірі 15 %.

Водночас слід враховувати, що згідно з пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 000-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Роз’яснення із зазначеного питання надане листом ДПА України від 22.02.2010 р. № 000/5/15-0516.

Питання: Чи може підприємство, що має філії та сплачує консолідований податок на прибуток, включити показники новоствореної філії до Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств?

Відповідь: Якщо підприємство, що має філії та сплачує консолідований податок на прибуток, створює у своєму складі нові філії, то відповідно до абзацу другого п. 8 наказу ДПА України від 10.02.2003 р. № 68 "Про затвердження форми розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства та Порядку його складання, а також форми повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства" (зі змінами та доповненнями) дані обліку новостворених філій враховуються при розрахунку консолідованого податку починаючи з того звітного (податкового) періоду, коли вони були створені. 

Питання: Чи повинні платники єдиного податку утримувати податок з доходів із джерелом його походження з України при виплаті такого доходу нерезиденту за кордон?

Відповідь: Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі мінами та доповненнями, далі - Закон № 000) платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Резиденти – це юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території (п. 1.15 ст. 1 Закону № 000).

Згідно з п. 13.2 ст. 13 Закону № 000 резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податків, зазначених, зокрема, у статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати (п. 16.13 ст. 16 Закону № 000).

Враховуючи вищевикладене, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які згідно з Указом Президента України від 03.07.98 № 000/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" знаходяться на спрощеній системі оподаткування і виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України, зобов'язані утримувати податок з таких доходів згідно з п. 13.2 ст. 13 Закону № 000.

За квітень 2010 р.

Питання: В декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік відображено від’ємне значення об’єкта оподаткування.

Чи можна таке від’ємне значення включити до валових витрат у 1 кварталі 2010 року та відобразити в декларації з податку на прибуток?

Відповідь: Так, можна.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, форма якої затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. N 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за N 271/7592 (далі – декларація), від'ємне значення об'єкта оподаткування відображалося у рядку 08.

У деклараціях за звітні періоди 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років платники податку зазначають у складі валових витрат відповідно у рядку 04.9.

Таким чином, у 2010 році значення рядка 04.9 декларації не може перевищувати абсолютного значення рядка 08 декларації за 2009 рік.

Питання: Покупець-платник податку на прибуток отримав товари в одному звітному періоді, а в наступному повернув ці товари продавцю-платнику податку на прибуток.

В якому рядку декларації з податку на прибуток покупець повинен відобразити повернення товарів?

Відповідь: Пунктом 5.10 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями; далі - Закон) встановлено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

При цьому відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 000 та зареєстрованого в Мінюсті України, при заповненні рядка 05.1 декларації з податку на прибуток необхідно керуватися нормою п. 5.10 ст. 5 Закону.

Питання: Підприємство зареєстровано 1 грудня 2009 року. У грудні 2009 року ним було придбано та введено в експлуатацію будівлю.

Який період слід вважати першим звітним періодом, за який подається декларація з податку на прибуток?

Як відобразити балансову вартість придбаного об'єкта на початок звітного періоду у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток?

Відповідь: Пунктом 11.1 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон) встановлено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.