Податок на прибуток (стр. 45 )

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 27.07.2005 р. № 000/7/15-1117, 13.09.2005 р. № 000/5/15-2416, 01.12.2006 р. № 000/7/31-0017 та 30.01.2007 р. № 42/2/15-0210.

В той же час платники податків можуть скористатися п. 4.4 ст. 4 від 21.12.2000 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно з яким передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Щодо практичного застосування зазначеної норми листом Комітету ВР України з питань фінансів та банківської діяльності від 02.03.2007 р. № 06-10/10-199 було роз’яснено, що виходячи із вищенаведеного правила конфлікту інтересів, а також враховуючи судову практику, яка свідчить про те, що рішення судів з цього питання приймались на користь платників податку з урахуванням наявності конфлікту інтересів, вважаємо за можливе до законодавчого врегулювання питання щодо відображення у податковому обліку податку на додану вартість, що не підлягає включенню до податкового кредиту, який сплачено при придбанні легкових автомобілів (крім таксомоторів), здійснювати відповідно до норм підпункту 7.4.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Питання: Підприємство уклало з банком кредитну угоду, за умовами якої передбачено сплата комісій за організацію кредиту та комісійних за адміністрування кредиту. Чи можуть ці витрати включатися до складу валових витрат?

Відповідь: Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 000/94-ВР від 28.12.94 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 000/97-ВР (далі – Закон) валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті.

Виходячи з викладеного, якщо платник податку бере фінансовий кредит для здійснення господарської діяльності, то здійснені ним витрати на залучення та оформлення такого кредиту включаються до складу валових витрат. Таку позицію викладено в публікації в журналі «Вісник податкової служби України» № 42 (листопад 2005 р.).

Враховуючи зазначене, витрати платника податку у вигляді комісій за організацію кредиту та комісійних за адміністрування кредиту можуть бути включені до складу валових витрат за умови доведення того, що банківський кредит отримано на цілі, пов'язані із здійсненням господарської діяльності платника податку.

Питання: Підприємство отримало з регіонального відділення Фонду соціального страхування суми коштів на оплату тимчасової непрацездатності працівників. На отримані кошти нараховуються відрахування до Пенсійного фонду.

Як відобразити ці кошти у податковому обліку?

Відповідь: Згідно із Законом України від 11.01.2001 N 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. N 5, допомога по тимчасовій непрацездатності до фонду оплати праці не відноситься.

Підпунктом 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом).

При цьому статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що до загальнодержавних податків і зборів належить, зокрема, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, оплата перших п'яти днів непрацездатності проводиться за рахунок коштів підприємства та відноситься на валові витрати відповідно до підпункту 5.6.2 пункту 5.6 статті 5 Закону, а починаючи з шостого дня непрацездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності, виплачується платником податків за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та не включається до складу валових витрат.

Що стосується внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму оплати тимчасової непрацездатності, то їх сума відноситься на валові витрати підприємства відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 11.05.2004 р. N 8365/7/15-1117.

За червень 2008 р.

Питання: Підприємство-платник податку на прибуток планує направити свого працівника на курси підвищення кваліфікації.

Чи відносяться дані витрати до складу валових витрат?

Відповідь: Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; витрати на організацію навчально-виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

При цьому обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені зазначеним підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку. У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Крім того, згідно із пп. 5.3.9 п. 5.3 зазначеної статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підприємство має право віднести до складу валових витрат витрати, пов’язані з підвищенням кваліфікації працівника, лише в у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду за умови, що такі витрати пов’язані із господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними документами..

Питання: Чи має право підприємство віднести до складу валових витрат витрати на придбання питної води для своїх працівників?

Відповідь: Ні, не має.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону).

Підпунктом 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за Переліком заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат (далі-Перелік), який встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 000.