Податок на прибуток (стр. 56 )

Питання: Чи складається декларація з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року? Якщо так, то на підставі якого законодавчого акту, та в які терміни вона подається до податкового органу?

Відповідь: Так, складається.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” платники податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2006 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року та сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією, не пізніше ніж 29 грудня 2006 року.

У порядку, встановленому абзацом першим цього пункту, платники податку зобов'язані скласти та подати декларацію за результатами одинадцяти місяців 2007 року згідно із даними податкового обліку за зазначений період, а також сплатити податок у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. 

При цьому пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи зазначене, податкова декларація з податку на прибуток за 11 місяців 2007 року подається протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 та закінчуючи 20 грудня 2007 року.

Питання: Чи враховується від’ємне значення об’єкта оподаткування при розрахунку податку на прибуток за 11 місяців 2007 року?

Відповідь: Так, враховується.

Методика розрахунку суми податку на прибуток за 11 місяців 2007 року встановлена п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування”, згідно з яким платники податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців звітного року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців звітного року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року.

При цьому п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Питання: Чи включається до складу валових витрат орендаря орендна плата за договором суборенди приміщення?

Відповідь: Так, включається при дотриманні певних умов.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Одночасно відповідно до пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 зазначеного Закону передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.

При цьому відповідно до вищевказаного пункту формування валових витрат орендаря не ставиться в залежність від того, за яким договором (оренди чи суборенди) здійснюється орендна плата.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 09.06.2003 р. N 5229/6/15-1316.

Питання: За результатами документальної перевірки податкового органу підприємств було донараховано податок на прибуток, пеню та штрафні санкції. Чи включається до валових витрат податок на прибуток, сплачений підприємством, а також пеня та сума штрафних санкцій, нарахованих та сплачених на підставі акту перевірки?

Відповідь: Ні, не включаються.

Відповідно до пп. 5.3.3 та 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 000/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 000/97-ВР, зі змінами та доповненнями) не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств та штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Питання: Підприємство при придбанні товарів понесло транспортні витрати. Як відобразити ці витрати в податковому обліку: включити до складу валових витрат чи включаються до балансової вартості товарів?

Відповідь: Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (за текстом - Закон) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (за текстом - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Щодо визначення терміну „балансова вартість запасів” необхідно врахувати, що пунктом 1.43 ст. 1 Закону обумовлено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Зокрема, відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (за текстом - П(С)БО 9) придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

У пункті 9 П(С)БО 9 наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за плату, зокрема ціна договору без податку на додану вартість, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів.

Балансова вартість запасів у роздрібній торгівлі визначається за первісною вартістю без урахування торговельної націнки на ці товари.

Враховуючи те, що вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях, то транспортні витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням товарів, мають включатися до балансової вартості таких товарів на підставі П(С)БО 9.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 29.01.2007 р. N 1564/7/15-0217.

За жовтень 2007 року

Питання: Підприємство-платник податку на прибуток здійснює реконструкцію одного з поверхів приміщення, в якому ведеться господарська діяльність. Для отримання дозволу на проведення такої реконструкції підприємство сплатило пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерної інфраструктури м. Києва. Чи включається до валових витрат сума такого внеску?

Відповідь: Так, включається.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 000/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 000/97-ВР, зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.8 цієї статті.

Згідно із п. 5 ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15.01.99 N 401, враховуючи необхідність комплексної забудови міста відповідно до Генерального плану розвитку міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, а також Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджені наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 27.08.2000 N 174 (із змінами та доповненнями, внесеними наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 07.05.2002 N 80), Київська міська рада прийняла рішення "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" від 27.02.2003 N 271/431 (із змінами та доповненнями) (далі - Рішення N 271/431).

Пунктом 3 Рішення N 271/431 визначено, що документи на право власності на об'єкти нерухомого майна в зв'язку із будівництвом (реконструкцією) або при зміні функціонального призначення діючих об'єктів, у тому числі житлових будинків на нежитлові оформляються виключно при наявності довідки Головного управління економіки та розвитку міста про виконання умов щодо пайової участі у створенні соціальної та інженерної інфраструктури м. Києва.