Податок на прибуток (стр. 32 )

Роз’яснення із зазначеного питання було затверджене наказом ДПА України від 05.12.2008 № 000 "Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток".

Питання: Підприємство отримало фінансовий кредит на придбання основних фондів, за яким сплачуються відсотки банку-кредитору.

Як в податковому обліку відобразити ці відсотки: включити до валових витрат чи до балансової вартості основних фондів?

Відповідь: Відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

При цьому, якщо платник податку отримує кредит з метою придбання, виготовлення, реконструкції, модернізації, ремонту та іншого поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 8 Закону, то мають місце дві окремі господарські операції, а саме: перша - отримання кредиту, а друга - придбання або ремонт основних фондів за рахунок залучених коштів.

Виплата (нарахування) відсотків за кредитом пов'язана безпосередньо із залученням кредитних коштів і не має відношення до операції з придбання, ремонту основних фондів.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 N 92, зареєстрованого в Мінюсті України 18.05.2000 за N 288/4509, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

При цьому фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати").

Фінансові витрати - це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

Відповідно до Загальних положень Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Мінфіну України від 28.04.2006 N 415, зареєстрованого в Мінюсті України 26.05.2006 за N 610/12484, собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Якщо облікова політика підприємства не передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу, то фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані.

При обліковій політиці підприємства, яка передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу, до собівартості кваліфікаційного активу відносяться ті фінансові витрати, які безпосередньо пов'язані зі створенням такого активу.

При цьому, витрати на створення кваліфікаційного активу для цілей капіталізації включають лише витрати, для здійснення яких сплачуються грошові кошти, передаються інші активи або приймаються зобов'язання з нарахуванням відсотків.

У разі безпосереднього позичання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, які пов'язані з цим запозиченням (за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів).

Отже, якщо облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних із створенням (ремонтом) основних фондів, то виплата процентів за борговими зобов'язаннями, які фактично здійснені на дату створення таких основних фондів включається до їх балансової вартості.

У інших випадках, виплата процентів за кредитами, які пов'язані зі створенням (ремонтом) основних фондів, відображається в складі валових витрат на підставі пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону.

Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 10.11.2008 № 000/7/15-0217.

Питання: Чи змінився порядок оподаткування сум отриманої поворотної фінансової допомоги у 2009 році?

Відповідь: Згідно із пп. 1.22.2 п. 1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк суми коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Наказом ДПА України від 24.01.2003 року N 26 "Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики)» роз’яснено особливості відображення в податковому обліку суми (частки суми) поворотної фінансової допомоги, яка не повернута платником податку на кінець звітного періоду особі, що надала таку допомогу.

Зокрема, платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 Закону, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При цьому сума умовно нарахованих процентів, що були включені в попередньому податковому періоді до складу валового доходу не зменшується (не коригується), при розрахунку податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року, у наступному звітному періоді. 

Платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що не є платником податку на прибуток підприємств (у тому числі нерезидента), або особи, яка згідно із законодавством має пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону, включає до валових доходів звітного періоду суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду.

У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає зазначену вище суму поворотної фінансової допомоги (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує валові витрати на суму такого повернення за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому у випадку, коли поворотна фінансова допомога отримана від особи, що не є платником податку на прибуток підприємств, умовне нарахування процентів на неповернену суму поворотної фінансової допомоги не здійснюється та їх сума не включається до складу валових доходів.

Питання: Як правильно нарахувати умовні відсотки за користування поворотною фінансовою допомогою та відобразити їх у декларації з податку на прибуток підприємства?

Відповідь: Згідно з визначенням, наведеним у пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 000/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 000/97-ВР, зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 000/94-ВР), сума відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, є безповоротною фінансовою допомогою.

Суми умовно нарахованих відсотків включаються до валового доходу платника податку на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 000/94-ВР.

Нараховуються ці відсотки таким чином:

суму неповерненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Нацбанку України і поділити на 365 днів.

Нараховані суми відсотків відображаються у рядку 01.6 декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 № 000.

Роз’яснення із зазначеного питання було надане у журналі «Вісник податкової служби України» (червень 2006 р., № 24).

За березень 2009 р.

Питання: У березні 2009 року підприємство самостійно виявило помилку, допущену в декларації з податку на прибуток за 2008 рік, яка призвела до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2008 рік.

В якому звітному документі краще відобразити результати самостійного виправлення помилки: в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року чи в уточнюючому розрахунку?

Відповідь: Платник податку, який самостійно виявляє помилку в показниках раніше поданої податкової декларації, має право виправити її одним зі способів:

- або зазначити уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний звітний період, у якому помилку було самостійно виявлено;

- або надати уточнюючий розрахунок показників до податкової декларації, у якій було припущено помилку.

Таке право платників податку передбачено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. (зі змінами та доповненнями; далі - Закон ) та п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» від 29.03.2003 р. № 000 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 000/7592, зі змінами та доповненнями).