Податок на прибуток (стр. 3 )

Тобто будь-які доходи, отримані від здачі в оренду об'єктів соціальної інфраструктури, з метою оподаткування відповідно до пп. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону № 000 включаються до складу валових доходів підприємства звітного (податкового) періоду.

Роз’яснення з даного питання було надано у журналі «Вісник податкової служби України», січень 2010 р., № 3.

Питання: У листопаді 2010 року підприємство-платник єдиного податку придбало нематеріальний актив. З 1 січня 2011 року підприємство переходить зі спрощеної системи оподаткування на загальну.

Чи можна амортизувати в податковому обліку витрати, понесені на придбання такого нематеріального активу? Якщо так, то як визначити його балансову вартість в податковому обліку?

Відповідь: Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", зі змінами та доповненнями (далі - Закон) встановлено, що для цілей оподаткування під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону, амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

З метою оподаткування нарахування амортизації при переході на загальну систему оподаткування поновлюється, а балансова вартість нематеріальних активів визначається як залишкова балансова вартість на момент повернення на загальну систему оподаткування за даними бухгалтерського обліку підприємства у разі, якщо витрати на придбання нематеріальних активів було понесено платником податку і ці нематеріальні активи використовуються у його господарській діяльності.

У бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" до нематеріальних активів відносяться активи, що не мають матеріальної форми, що можуть бути ідентифіковані й утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду понад один рік для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам. У податковому обліку під терміном "Нематеріальний актив" маються на увазі об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права власності платника податку.

У податковому обліку для нематеріальних активів передбачено лінійний метод амортизації, відповідно до підпункту 8.3.9 пункту 8.3 статті 8 Закону, згідно з яким для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Роз’яснення з цього питання надано у листі ДПА України від 07.09.2006 р.№ 000/7/31- 3017.

Питання: Чи відображаються в податковому обліку підприємства витрати, понесені ним на транспортування основних фондів, отриманих безкоштовно?

Відповідь: Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 8.4.1 пункту 8.4 статті 8 Закону у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Отже, у зв’язку з тим, що платник податку отримав основні фонди безкоштовно, його витрати понесені на транспортування таких основних фондів не відносяться до складу валових витрат та не підлягають амортизації у податковому обліку.

Роз’яснення з даного питання було надано листом ДПА України від 18.07.2007 р. № 000/5/15-0316.

Питання: Підприємство направило у відрядження працівника, який працює за сумісництвом.

Чи можна включити до валових витрат витрати на відрядження сумісника?

Відповідь: Відповідно до загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, що затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59 (зі змінами та доповненнями, далі - Інструкція № 59), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Щодо переліку витрат на відрядження працівника підприємства слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) до складу валових втрат підприємство має право включити витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Не дозволяється відносити до складу витрат на харчування вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плати за видовищні заходи.

Таким чином, підприємство має право віднести до складу валових витрат витрати на відрядження працівника, який працює за сумісництвом, за умови виконання вимог, встановлених у пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону.

Відповідь: Як у податковому обліку відображаються операції з придбання та продажу необоротних активів?

Відповідь: Податковий облік операцій з необоротними активами залежить від їх вартості, а саме: відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України від 28.12.94 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, які призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів від дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких не перевищує 1000 грн., включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються при перерахунку згідно з п. 5.9 ст. 5 цього Закону. 

Придбання необоротних активів, вартість яких перевищує 1000 грн. і термін служби яких понад рік, для цілей оподаткування розглядається в податковому обліку як придбання основних фондів, тому витрати на їх придбання збільшують балансову вартість основних фондів відповідної групи з подальшою амортизацією таких витрат.

У разі продажу необоротних активів, які обліковуються як основні фонди, платнику податку слід дотримуватись норм пп. 8.4.3 та пп. 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону.

Так, у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Операції платника податку з продажу необоротних активів, вартість яких не перевищує 1000 грн., відображаються як операції з реалізації запасів.