Податок на прибуток (стр. 43 )

В якому розмірі кошти на благодійництво включаються до валових витрат?

Відповідь: Згідно з пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку відносять до складу валових витрат суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у п. 7.11 ст. 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям – засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує 2 %, але не більше 5 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених пп. 5.6.2 п. 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених пп. 5.2.17 цього пункту.

При цьому наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» від 29.03.2003 р. № 000 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.04.2003 р. за № 000/7592, зі змінами та доповненнями) передбачено заповнення додатку Р2 «Витрати на добровільне перерахування коштів, передачу товарів (виконання робіт, надання послуг)» до декларації з податку на прибуток (далі - додаток Р2) підприємства, згідно з яким розраховуються граничні норми валових витрат.

Згідно із Узагальнюючим податковим роз'ясненням щодо відображення в декларації з податку на прибуток підприємства витрат на добровільне перерахування коштів, передачу товарів (виконання робіт, надання послуг), які включаються до валових витрат, затвердженим наказом ДПА України від 27.08.2008 № 000, в рядку 1 додатка Р2 до рядка 04.8 декларації з податку на прибуток підприємства відображається частина суми, зазначеної у рядку В, що перевищує суму (А х 0,02), але не більше суми (А х 0,05).

Зокрема, в рядку А додатка Р2 відображається оподатковуваний прибуток платника податку попереднього звітного періоду – 300 тис. грн.

При цьому межі віднесення до складу валових витрат відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 000/94-ВР становлять:

- (р. А х 0,02) - 6 тис. грн. = 300 тис. грн. х 0,02 (2 % від оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду);

- (р. А х 0,05) - 15 тис. грн. = 300 тис. грн. х 0,05 (5 % від оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду).

Враховуючи те, що сума благодійної допомоги, фактично наданої платником податку в поточному році (код рядка В), становить 9 тис. грн., та не виходить за межі розрахованих сум (не менше 6 тис. грн., але не більше 15 тис. грн.), то така сума в повному розмірі включається до складу валових витрат.

Питання: Підприємство отримало виручку від продажу товарів за іноземну валюту та здійснює продаж отриманої іноземної валюти.

Як в податковій декларації з податку на прибуток відобразити результат такого продажу: у вигляді різниці чи окремо сум доходів і витрат?

Відповідь: Відповідно до пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

При цьому згідно із пп. 7.3.1 зазначеного пункту доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у першому абзаці цього підпункту.

Згідно із Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 000 та зареєстрованим в Мін’юсті України 08.04.2003 р. за N 271/7592, балансова вартість іноземної валюти відображається у рядку 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1- 04.12» декларації з податку на прибуток підприємств, а сума гривень, отриманих у зв'язку з продажем такої іноземної валюти - у рядку 01.6 «інші доходи, крім визначених у 01.1- 01.5» декларації.

Питання: Згідно із договором купівлі-продажу підприємство-продавець відвантажило товари, за які не отримало оплати від постачальника протягом терміну позовної давності.

Як у декларації з податку на прибуток за той звітний період, в якому минув термін позовної давності, відобразити таку дебіторську заборгованість?

Відповідь: Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами і доповненнями, далі - Закон) на дату відвантаження товарів ним було збільшено валові доходи та згідно із Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 000 та зареєстрованим в Мін’юсті України 08.04.2003 р. за N 271/7592 (далі – Порядок № 000), вартість таких відвантажених товарів відображено в рядку 01.1 «валовий дохід від усіх видів діяльності» декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація).

Згідно із п. 1.25 ст. 1 зазначеного Закону заборгованість, по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності в його податковому обліку вважається безнадійною заборгованістю.

Відповідно до пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, включаються до валових витрат.

Згідно із Порядком № 000 такі суми відображаються у рядку 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1- 04.12» декларації.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 03.05.2006 р. N 4939/6/15-0316.

Питання: Підприємство-платник єдиного податку виплатило дивіденди своїм учасникам.

Чи потрібно при виплаті таких дивідендів сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток?

Відповідь: Так, потрібно.

Згідно із пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.1994р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами і доповненнями, далі-Закон) емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1 ст. 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою (25 відсотків до об'єкта оподаткування) покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами.

При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому абзацах цього підпункту, незалежно від того, чи є особа платником податку на прибуток, чи ні.

Таким чином, платники єдиного податку, які виплачують своїм акціонерам дивіденди, зобов'язані нараховувати та сплачувати авансові внески за правилами, встановленими вищевказаною нормою Закону.

Роз’яснення із зазначеного питання було повідомлено, зокрема, листом ДПА України від 24.01.2006 р. № 000/6/15-0116.

Питання: Працівник підприємства перебував у відрядженні на власному легковому автомобілі.

Чи можна віднести до валових витрат суму відшкодування витрат на пально-мастильні матеріали, надані працівнику підприємством після відрядження?

Відповідь: Ні, не можна.

Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 22.05.97 р. № 000/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 1.7 розділу I Інструкції про порядок відряджень за кордон і в межах України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. N 59, до документів, що підтверджують фактичні витрати відрядженої особи на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, відносяться документи у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій). До витрат на проїзд зазначених осіб відносяться:

- витрати на проїзд до місця відрядження і назад у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті;

- витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений, або до місця перебування у відрядженні;

- витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами) відповідно до маршруту, погодженого керівником.

Таким чином, законодавством України передбачено включення до валових витрат виробництва й обігу витрат відрядженого працівника на проїзд лише транспортом загального користування (згідно з підтвердними документами у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій)). Тому витрати на придбання пально-мастильних матеріалів під час відрядження, не включаються до валових витрат платника податку.

Питання: Згідно із договором купівлі-продажу підприємство-покупець отримало товари, за які не розрахувалось з постачальником протягом терміну позовної давності.