Податок на прибуток (стр. 1 )

Податок на прибуток

За грудень 2010

Питання: Представництво нерезидента в Україні отримує від нерезидента кошти на фінансування видатків в іноземній валюті.

Чи включаються у валові доходи представництва отримані кошти з метою оподаткування податком на прибуток?

Відповідь: гідно п. 2.1.4 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N 334/94-ВР від 28.12.94, зі змінами та доповненнями (далі - Закон), платником податку на прибуток є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 2 міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (надалі - міжнародний договір) визначено, що в Україні податками, на які поширюються такі міжнародні договори, є податок на доходи підприємств та прибутковий податок з громадян.

Визначення терміна "постійне представництво" наведено у п. 17.1 ст. 17 Закону та ст. 5 міжнародного договору.

Так, відповідно до ст. 5 міжнародного договору "постійне представництво" означає постійне місце комерційної діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства.

Пунктом 4 ст. 5 міжнародного договору зазначено, що незалежно від попередніх положень цієї статті термін "постійне представництво" не розглядається як такий, що включає, зокрема, утримання постійного місця комерційної діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої іншої діяльності, яка має допоміжний або підготовчий характер.

Порядок складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затверджено наказом ДПА України від 31.07.1997 р. N 274 (надалі - Наказ).

Згідно п. 4.1 ст. 4 Наказу нерезиденти, які мають право на переваги відповідно до міжнародного договору щодо звільнення (або зменшення) від оподаткування окремих видів доходів, разом з декларацією про прибуток підприємства або з розрахунками визначення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток заповнюють і подають до державного податкового органу відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України, за формою, що додається (додаток N 3).

Розділом 1 додатка N 3 зазначено, що якщо види діяльності, які здійснює представництво, носять підготовчий або допоміжний характер, їх здійснення не утворює постійного представництва. В розумінні міжнародного договору доходи від такої діяльності не підлягають оподаткуванню.

Таким чином, доходи представництва, отриманні від допоміжної або підготовчої діяльності (відсотки банку, курсові різниці, різниці між сумою гривень, отриманими від продажу іноземної валюти та балансовою вартістю такої іноземної валюти тощо), не підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

При цьому п. 4.2 ст. 4 Наказу право на використання переваг договору надається за умови подання письмового підтвердження, виданого компетентним органом відповідної країни, яке підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Таке письмове підтвердження повинно відповідати вимогам, викладеним у Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року N 470.

Письмове підтвердження подається не рідше, ніж один раз на звітний (податковий) рік одночасно з поданням першої декларації або розрахунку у поточному році (п. 4.4 ст. 4 Наказу).

Якщо діяльність нерезидента на території України утворює постійне місце діяльності, то суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 25.12.2009 р. N 22853/7/22-5017.

Питання: Внаслідок реорганізації одного товариства створено нове товариство, на баланс якого згідно із розподільчим актом передані активи товариства, яке припинило діяльність.

Як у податковому обліку з податку на прибуток новоствореного товариства відображаються отримані за роздільним актом активи?

Відповідь: Статтею 59 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (зі змінами та доповненнями) визначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання може здійснюватися шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення). При цьому:

- у разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, утвореного внаслідок злиття;

- у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання;

- у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, утворених внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта;

- у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Документом, що підтверджує право правонаступника на майнові права та обов'язки підприємства, при реорганізації є роздільний (передавальний) акт, складений у порядку, передбаченому законодавством. Правонаступник набуває право власності на майно з моменту нотаріального посвідчення.

Тобто якщо в результаті реорганізації майнові права та обов'язки підприємства у певній частині переходять до його правонаступника, активи та пасиви балансу такого підприємства в такій самій частині приєднуються до активів та пасивів цього правонаступника і враховуються правонаступником при визначенні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 000/94-ВР (зі змінами та доповненнями) продажем товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Таким чином, реорганізація не може розглядатися як операція з купівлі-продажу або як безоплатне отримання активів підприємства, оскільки вона полягає у переході за роздільним актом у відповідних частинах майнових прав і обов'язків до правонаступника.

Виходячи з вищевикладеного, вартість активів за передавальним актом, у тому числі вартість основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та інших активів, не включається до складу валового доходу платника податку – правонаступника і не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств. Тобто внаслідок реорганізації підприємства зобов'язань з податку на прибуток не виникає.

Роз’яснення із зазначеного питання було надано також у журналі «Вісник податкової служби України» 2009 р., № 32.

Питання: Підприємство направляє працівника у відрядження у вихідний день.

Чи відносяться на валові витрати добові, виплачені за такий вихідний день?

Відповідь: Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) до валових витрат відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, установлюваних постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

Одночасно зазначеним підпунктом встановлено, що будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв'язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку - запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

При цьому згідно із п. 1.5 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.1998 р. № 59, за кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663.

Питання: У вересні 2010 року було зареєстровано підприємство поліграфії.

Який порядок оподаткування підприємства такого виду діяльності?

На які цілі мають бути спрямовані кошти, вивільнені у зв'язку з наданням податкових пільг?

Відповідь: Пунктом 7.20 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» (зі змінами та доповненнями, далі – Закон) передбачено, що платники податку, зазначені у пунктах 7.11, 7.13, 7.21 цієї статті, ведуть окремий облік доходів, які не включаються до складу валових доходів або звільняються від оподаткування згідно з нормами зазначених пунктів.