Податок на прибуток (стр. 21 )

Таким чином, оскільки при придбанні послуг від нерезидента з місцем поставки на території України покупець послуг несе витрати на сплату ПДВ і при цьому такі суми ПДВ не включаються до складу його податкового кредиту, то за умови використання таких послуг в господарській діяльності такого платника ці суми включаються до складу валових витрат.

Питання: Підприємство придбало об’єкт нерухомості для використання його у господарській діяльності та проводить реконструкцію цього об’єкта.

У зв’язку із відсутністю необхідної суми коштів для проведення реконструкції підприємство отримало фінансовий кредит під заставу такого об’єкта нерухомості. При цьому обов’язковою умовою видачі такого кредиту було страхування об’єкта застави.

Чи включаються до валових витрат витрати на страхування заставленого майна?

Відповідь: Відповідно до пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік.

Згідно зі ст. 8 і 10 Закону України від 02.10.92 р. N 2654-XII "Про заставу" (зі змінами та доповненнями) ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону визначено, що "господарська діяльність" - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Виходячи з наведеного, у разі якщо підприємство отримує фінансовий кредит для використання його у власній господарській діяльності, то витрати у вигляді страхових платежів на страхування власного заставленого майна включаються заставодавцем до валових витрат такого платника податку з урахуванням обмеження, розмір якого встановлено абзацом третім пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону.

Роз’яснення із зазначеного питання надане листом ДПА України від 23.07.2008 р. № 000/7/15-0517.

Питання: Представництво нерезидента, яке знаходиться на обліку в податковому органі як платник податку на прибуток, протягом кількох звітних податкових періодів не подавало декларацію з податку на прибуток.

Чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасне подання декларації?

Відповідь: Так, застосовуються.

Пунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 000- ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі – Закон № 000) встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п. 16.11 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" нерезиденти, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом.

Розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється податковим органом (далі - Розрахунок), форма якого визначена у додатку 2 до Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво (затвердженого наказом ДПА України від 31.07.97 р. N 274 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.97 р. за N 352/2156), відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 000 є податковою декларацією, тобто документом, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, в разі порушення представництвом нерезидента законодавчо встановлених термінів подання Розрахунку до такого нерезидента застосовуються штрафні санкції, передбачені Законом № 000.

Питання: Платник податку на прибуток відвантажив товари, але не отримав від покупця оплату за відвантажені товари в установлений термін і направив претензію такому покупцю згідно із нормою п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В якому звітному періоді платник податку на прибуток може збільшити валові витрати на суму сумнівної заборгованості?

Відповідь: Згідно із абзацу "б" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон) платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат у разі направленні покупцю претензії виникає, якщо протягом такого звітного періоду зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством.

При цьому відповідно до Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затвердженого наказом ДПА України від 11.07.2003 р. № 000, якщо платник податку здійснює урегулювання сумнівної заборгованості на підставі абзацу "б" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону, то в цьому випадку право на збільшення валових витрат виникає тільки за умови обов'язкового надсилання претензії до покупця. У цьому разі право на збільшення валових витрат виникає у податковому періоді, на який припадає остання з таких подій:

а) закінчення дев'яностого календарного дня з моменту граничного строку погашення заборгованості, передбаченого договором;

б) отримання від покупця згоди про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або неотримання відповіді на претензію протягом строків, які встановлені розділом II "Досудове врегулювання господарських спорів" Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 р. N 1798-XII.

За листопад 2009 р.

Питання: Чи передбачено законодавчо подання декларації з податку на прибуток за результатами господарської діяльності за 11 місяців 2009 року?

Відповідь: Ні, не передбачено.

Пунктом 11.1 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до норм пункту 16.4 платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Зважаючи на те, що на 2009 рік податковим та бюджетним законодавством України не передбачено подання декларації за результатами одинадцяти місяців поточного року, звітність з податку на прибуток, подана платниками за вказаний період, приймається органами державної податкової служби з грифом „До відома” і відповідно не вноситься до особових рахунків платників податку на прибуток.

Роз’яснення із зазначеного питання надане листом ДПА України від 02.12.2009 № 000/7/15-0217.

Питання: Чи можуть промислові підприємства нараховувати прискорену амортизацію в податковому обліку в 2009 році?

Відповідь: Ні, не можуть.

Законом України від 18.12.2008 N 694-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості" (далі - Закон N 694) були внесені зміни до пп. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" надано право промисловим підприємствам застосовувати щорічну 25-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів групи 3.

Конституційний Суд України прийняв Рішення N 18-рп/2009 від 14.07.2009, що Закон N 694 не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.