Податок на прибуток (стр. 65 )

Листом ДПА України від 02.09.2004 р. N 16874/7/15-1117 було роз’яснено, що фізичні особи - це резиденти, які є платниками податку з доходів фізичних осіб відповідно до абзацу першого п. 2.1 ст. 2 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" та не є суб'єктами, що сплачують податок на прибуток підприємств відповідно до Закону, на операції платника податку з цими особами поширюється дія пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону.

Питання: Чи обмежуються витрати на безоплатну роздачу рекламних листівок двома відсотками від оподаткованого прибутку за попередній звітний (податковий) рік?

Відповідь: Ні не обмежуються.

Згідно з пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) до валових витрат платника податку відносяться витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку без будь-яких обмежень.

Згідно із спільним наказом Мінфіну і Мінекономіки України від 12.11.93 р. N 88 до витрат підприємства на рекламу відносяться, зокрема, витрати на розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо).

Виходячи з того, що безоплатна роздача рекламних листівок відноситься до рекламних заходів, витрати на таку безоплатну роздача включаються до складу валових витрат підприємства без обмежень за умови, якщо вони здійснюються стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) платником податку, який здійснює така безоплатну роздачу.

За березень 2007 року

Питання: Чи нараховуються амортизаційні відрахування на основні фонди, отримані в якості внеску до статутного фонду підприємства?

Відповідь: Підпунктом 8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що для цілей цього пункту до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 зазначеної статті амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Таким чином, балансова вартість основних фондів, внесених до статутного фонду, підлягає амортизації в податковому обліку.

Питання: Підприємство-орендар встановило в орендованому приміщенні вентиляційну систему. Яким чином мають відображатися ці витрати в податковому обліку з податку на прибуток?

Відповідь: Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону N 334/94-ВР під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону, амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання та проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Так, відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Питання: Чи є платником податку на прибуток відокремлений підрозділ підприємства?

Відповідь: Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами та доповненнями) платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з пп.. 2.1.3 зазначеного пункту платниками податку також є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Отже, відокремлений підрозділ є платником податку на прибуток підприємств.

Питання: З яких сум ми маємо утримувати податок з доходів нерезидента за договором фінансового лізингу?

Відповідь: Відповідно до норм підпункту 1.18.2 пункту 1.18 статті 1 Закону України від 22.12.1994 р. № 000/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закон України від 22.05.1997 р. № 000/97-ВР ), (далі – Закон № 000) фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема, об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі.

Відповідно до статті 16 Закону України від 16.12.1997 р. № 000/97-ВР „Про фінансовий лізинг” лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, лізингову (орендну) плату, що сплачується (нараховується) резидентами або у на користь нерезидента - лізингодавця (орендодавця) (пп. "г" п. 13.1 ст. 13 Закону ).

В той же час пп. „й” п. 13.1 ст. 13 Закону не включаються до складу доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Враховуючи зазначене, суми, що є відшкодуванням під час кожного платежу частини вартості об’єкта лізингу не є оподатковуваним доходом згідно пп. ”й” п. 13.1 ст. 13 Закону. Тобто, податком з доходів нерезидента буде оподатковуватись сума лізингової плати за виключенням суми, що є відшкодуванням під час кожного платежу частини вартості об’єкта лізингу.

Детальні роз’яснення з приводу оподаткування доходів, отриманих нерезидентом у вигляді лізингової (орендної) плати були надані у листі ДПА України від 11.01.1999 р. № 000/7/22-2217, та на сторінках журналу «Вісник податкової служби України», 2003 р., № 42, с. 19.

Питання: Чи включається до складу валових витрат суму ПДВ, сплачені у зв’язку із придбанням легкового автомобіля?

Відповідь: У зв'язку з тим, що віднесення до складу валових витрат регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а до нього не внесено відповідних змін, то сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), який буде включено до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту, до складу валових витрат згідно із статтею 5 зазначеного Закону і не збільшує балансову вартість другої групи основних засобів відповідно до статті 8 цього Закону, а погашається платником податку за рахунок інших джерел.

Питання: Покупець товарів-платник податку на прибуток, але не платник податку на додану вартість, придбаває товари у постачальника-платника податку на прибуток та платника податку на додану вартість. Як покупець враховує в податковому обліку суму ПДВ, сплачену постачальнику?

Відповідь: Відповідно до пп. 5.3.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

Питання: Організація – платник податку на прибуток уклала договір поставки товарів з нерезидентом. Організовувати доставку товарів до Києва відповідно до договору маємо самостійно. До перевезення вантажів плануємо залучити перевізників – нерезидентів. В податковій інспекції нам сказали, що ми повинні утримувати податок з виплат за договорами транспортування товарів нерезидентами. Просимо пояснити зазначене?

Відповідь: Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 000/97-ВР), (далі – Закон) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, фрахт (пп. "в" п. 13.1 ст. 13 Закону ).

Відповідно до пп. 1.35.1 п. 1.35 статті 1 Закону фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними п. 13.5 ст. 13 цього Закону.

Згідно з п. 13.5 ст. 13 Закону сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Для цілей цього Закону відповідно до пп. 1.35.3 п. 1.35 ст. 1 Закону під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Отже, резидент – платник податку на прибуток у випадку здійснення виплат за договором про надання транспортних послуг на користь перевізника – нерезидента повинен стягнути та перерахувати до бюджету податок у розмірі 6 відсотків за рахунок таких доходів.

За лютий 2007 року

Питання: Чи може підприємство-орендар включати до валових витрат витрати на ремонт орендованого приміщення?

Відповідно: Згідно з пп. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості:

- відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди);

- створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

Відповідно до пп. 8.7.1 зазначеної статті платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Таким чином, вартість ремонту основних засобів, орендованих за договором оперативного лізингу (оренди), яким передбачена можливість поліпшення таких основних засобів, відноситься орендарем до валових витрат на суму, що не перевищує десять відсотків балансової вартості всіх груп основних фондів орендаря на початок звітного року.

Питання: Чи враховується вартість малоцінних необоротних матеріальних активів при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів?

Відповідь: В тому випадку, коли придбаний протягом звітного періоду об'єкт малоцінних необоротних матеріальних активів станом на кінець такого періоду залишається на складі, його вартість ураховується у графі 5 рядка А7 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

У разі ж введення об'єкта малоцінних необоротних матеріальних активів в експлуатацію протягом звітного періоду, його відображення у графі 5 рядка А7 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток залежить від обраного методу нарахування амортизації МНМА.

При цьому в разі нарахування 50 % амортизації в бухгалтерському обліку: у графі 5 рядка А7 додатка К1/1 до декларації за такий звітний період (в якому його було введено в експлуатацію) відображається 50 % залишкової балансової вартості зазначеної матеріальної цінності, а решта 50 % балансової вартості матеріальної цінності на кінець такого звітного періоду формують убуток балансової вартості запасів, після чого 50 % залишкової балансової вартості зазначеної матеріальної цінності на кінець майбутнього звітного періоду, протягом якого її буде остаточно вилучено з активів, також сформують убуток балансової вартості запасів (тобто ця вартість не потрапить до графи 5 рядка А7 додатка К1/1 до декларації за відповідний майбутній звітний період). В разі нарахування 100 % амортизації в бухгалтерському обліку: балансова вартість цього об'єкта станом на кінець такого звітного періоду (протягом якого його було введено в експлуатацію) формує убуток балансової вартості запасів (тобто вся його вартість не потрапляє до графи 5 рядка А7 додатка К1/1 до декларації за такий звітний період)».

Питання: З січня 2007 року перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну чи можливе враховувати при перерахунку балансової вартості товарів згідно пункту 5.9 Закону про прибуток товари, придбані при перебуванні на спрощеній системі?

Відповідь: Пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено порядок податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів).

Відповідно до абзацу першого цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Тобто в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат.

Таким чином, якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту 5.9 ст. 5 Закону.

Питання: Підприємством на безоплатній основі отримано основні фонди. Яким чином вони будуть обліковуватись та чи маємо ми їх амортизувати?

Відповідь: Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до доходів з інших джерел також включаються доходи у вигляді вартості товарів, безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Тобто, платник податку має враховувати у складі валових доходів також вартість безоплатно отриманих основних фондів.

З приводу амортизації слід зазначити, що відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Оскільки фактично платник податку не фактично не поніс витрат на придбання основних фондів, то він не має підстав на амортизацію безоплатно отриманих основних фондів.

Питання: Чи може організація придбані квартири віднести до 1 групи основних засобів і нараховувати на них податкову амортизацію?

Відповідь: Згідно пп..8.2.1, 8.2.2 . п.8.2 ст. 8 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” придбані кварти підпадають під визначення основних фондів групи 1.

Але пункт 8.1.4 Закону не дозволяє нараховувати амортизацію на невиробничі фонди, якими являються придбані квартири.

Крім того, пп..5.3.2 п.5.3 ст.5 цього ж Закону не дозволяє включити до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво основних фондів і нематеріальних активів.

Питання: Який порядок оподаткування фрахту, що виплачується нерезиденту?

Відповідь: Відповідно до пп. 1.35.2 п. 1.35 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами та доповненнями) (далі – Закон) доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону.

Згідно з п. 13.5 ст. 13 Закону сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Слід також зазначити, що для цілей цього Закону під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп. 1.35.3 п. 1.35 ст. 1 Закону).