Податок на прибуток (стр. 15 )

У разі коли особа береться на облік податковим органом як платник податку всередині податкового періоду, то перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, та закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Тобто, першим звітним періодом, за який необхідно подати Декларацію з податку на прибуток (далі-Декларація), що затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 000, в даному випадку буде період з 1 грудня 2009 року по 31 березня 2010 року.

Порядок нарахування амортизації по основних фондах визначено п. 8.3 ст. 8 Закону.

Так, відповідно до пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Будівля підпадає під визначення групи 1 основних фондів.

Крім того, згідно із пп. 8.3.4 п. 8.3 ст. 8 Закону облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Таким чином, якщо станом на початок повного розрахункового кварталу, тобто на 01.12.2009 року, основні фонди у платника не обліковувались, а були придбані ним (введені в експлуатацію або оприбутковані) протягом такого розрахункового кварталу, то новостворений платник має право відобразити амортизаційні відрахування щодо таких фондів в податковому періоді, наступному за першим звітним податковим періодом. Тобто, нарахування амортизації у податковому обліку починається з 01.04.2010 року, а тому за перший звітний період з 01.12.2009 р. по 31.03.2010 р. амортизаційні відрахування не нараховуються

Крім того, при заповненні таблиці 2 «Розрахунок амортизаційних відрахувань» додатка К1/1 Декларації за період з 01.12.2009 р. по 31.03.2010 р. рядок Б1 (гр. 3, 4, 5) прокреслюється.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 04.07.2008 р. № 000/7/15-0217.

Питання: Страхова компанія розмістила на депозитних рахунках іноземну валюту.

Чи відображаються в податковому обліку курсові різниці, розраховані по залишках такої іноземної валюти?

Відповідь: Відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини) або умовного продажу (погашення) заборгованості платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Крім того, під терміном "заборгованість" для цілей вказаного підпункту розуміються, зокрема, основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу), а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду.

Статтею 2 Закону України «Про страхування» встановлено, що предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Також дозволяється виконання будь-яких операцій для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Отже, фінансова діяльність в сфері страхування - це операції з формування, розміщення страхових резервів та їх управління.

Враховуючи викладене, суми позитивних курсових різниць за депозитними рахунками, які представлені коштами страхових резервів, включаються до валового доходу страховика від іншої (фінансової) діяльності і оподатковуються за ставкою 25 відсотків.

В свою чергу збитки від перерахування в гривні заборгованості по основній сумі депозитного внеску, вираженої в іноземній валюті, що є витратами, понесеними під час здійснення фінансової діяльності, пов'язаної з розміщенням страхових резервів та їх управлінням, включаються до складу валових витрат страховика.

Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 09.02.2009 р. № 000/7/15-0517.

Питання: Яким нормативним документом слід керуватися платнику податку на прибуток при віднесенні на валові витрати витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, норми витрат на які не встановлено наказом Мінтрансу України?

Відповідь: Згідно із пп. 2.1.5 п. 2.1 Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтранс України від 10.02.1998 р. № 43 (далі – наказ № 43), для нових моделей (модифікацій) автомобілів та автомобілів оригінальної конструкції, що не увійшли до цього документа, встановлюються тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива, які розробляються головним інститутом Міністерства транспорту України ДержавтотрансНДІпроектом за заявками заводів-виробників чи підприємств - власників автомобілів на договірних засадах (форма заявки на розроблення - згідно з додатком Е до зазначеного наказу).

Таким чином, при віднесенні на валові витрати витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів, норми витрат на які не встановлено наказом № 43, платник податку на прибуток застосовує тимчасові індивідуальні базові лінійні норми витрат палива, встановлені інститутом Міністерства транспорту України (ДержавтотрансНДІпроект).

Питання: Платник податку на прибуток розпочинає виробництво технічно складної продукції, окремі вузли якої буде збирати підрядник з матеріалів, які належать як підприємству, так і підряднику.

Як відобразити вартість матеріалів та комплектуючих виробів, використаних для збирання продукції, в податковому обліку підприємства?

Відповідь: Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 000/94-ВР (зі змінами та доповненнями, далі – Закон) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) й охороною праці.

При цьому п. 5.9 ст. 5 Закону визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі – запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі якщо підприємство виробляє продукцію з метою подальшого продажу, то така продукція кваліфікується як товар. У цьому випадку витрати платника податку на придбання матеріалів та комплектуючих виробів належать до складу валових витрат, і розрахунок приросту (убутку) балансової вартості таких запасів проводиться відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону.

Якщо платник податку здійснює виробництво продукції з метою продажу і при цьому залучає до збирання окремих вузлів підрядника, то вартість робіт, виконаних підрядником, належить до валових витрат такого платника відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону та не підлягає коригуванню згідно з нормами п. 5.9 ст. 5 цього Закону.

При цьому якщо підрядник здійснює поставку товарно-матеріальних цінностей або надає послуги, результатом яких є оприбуткування товару (продукції), то підприємство-замовник здійснює облік приросту (убутку) таких запасів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону.

Вартість запасів у незавершеному виробництві та готовій продукції, які були безпосередньо придбані платником податків, підлягає відображенню у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 000/94-ВР на загальних підставах.

За березень 2010 р.

Питання: Платник податку на прибуток надав поворотну фінансову допомогу.

Чи включається до валових витрат сума такої поворотної фінансової допомоги?

Відповідь: Ні, не включається.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Оподаткування операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) з моменту набрання чинності Законом України від 24.12.2002 N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики), затвердженого наказом ДПА України від 24.01.2003 р. № 26, податкові зобов'язання будь-якої особи, що надає таку допомогу не змінюються як при її наданні, так і при її зворотному отриманні.