Податок на прибуток (стр. 29 )

Чи підлягає оподаткуванню податком на прибуток вартість даної послуги?

Відповідь: Порядок оподаткування неприбуткових установ і організацій встановлено п. 7.11 ст. 7 Закону України 28.12.1994 р. № 000/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі – Закон № 000).

Абзацом "б" пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону № 000 передбачено можливість включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій громадських організацій, створених з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності за ознакою неприбутковості "0006".

Згідно з пп. 7.11.3 п. 7.11 ст. 7 Закону № 000 від оподаткування звільняються доходи неприбуткової організації, отримані у вигляді:

­ коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фін допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів;

­ коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їх основної діяльності, з урахуванням положень пп. 7.11.11 п. 7.11 ст. 7 Закону № 000;

­ дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги чи техдопомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Визначення терміна "безоплатно надані товари (роботи, послуги)" наведено у п. 1.23 ст. 1 Закону № 000, а саме: це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 000 до валового доходу платника податку включаються доходи у вигляді сум безповоротної фін допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 Закону № 000.

При цьому доходи у вигляді вартості безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) звільняються від оподаткування податком на прибуток лише у разі одержання їх неприбутковими організаціями, що перебувають в Реєстрі неприбуткових установ і організацій згідно з абзацами "а", "б" і "е" пп. 7.11.1 ст. 7 Закону № 000.

Враховуючи викладене, у разі отримання громадською організацією, що включена до Реєстру неприбуткових установ і організацій, послуг без вимоги про компенсацію їх вартості, тобто безоплатно, вважаємо за можливе для таких операцій застосовувати пільговий режим оподаткування, передбачений п. 7.11 ст. 7 Закону № 000.

Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 02.12.2004 р. № 000/6/15-1316.

Питання: Чи підлягає амортизації вартість придбаної у 2009 році земельної ділянки під виробничими об’єктами, які було приватизовано у 2002 році?

Відповідь: Підпунктом 8.9.3 п. 8.9 ст. 8 Закону України 28.12.1994 р. № 000/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями, далі – Закон) встановлено, що у разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість) придбавається платником податку разом із землею, яка знаходиться під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення функціонального використання такого об'єкта нерухомості відповідно до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає сукупна вартість такого основного фонду та такої землі за нормами, визначеними цією статтею для основних фондів групи 1.

Тобто платник податку має право включати до складу балансової вартості об’єкта нерухомого майна вартість землі, яка знаходиться під таким об’єктом чи є передумовою для забезпечення функціонального використання об’єкта нерухомості, лише у випадку придбання землі з таким об’єктом.

Отже, у разі якщо земля придбавається не разом із виробничими об’єктами, то платник податку не має права застосувати пп. 8.9.3 п. 8.9 ст. 8 Закону, а повинен керуватися пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону, яким встановлено, що платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації, визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.

Питання: Підприємство в судовому порядку визнано банкрутом. На ньому розпочато ліквідаційну процедуру, а керівництво звільнено.

Чи повинно таке підприємство подавати до податкового органу декларацію з податку на прибуток?

Відповідь: Пунктом 5 ст. 91 Господарського кодексу від 16.01.2003 р. визначено, що ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.

Порядок зняття з обліку платників податків передбачений наказом ДПА України від 19.02.1998 р. № 80 "Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) (далі-Порядок № 80).

Відповідно до п. 8.1 п. 8 Порядку № 80 з метою оподаткування ліквідацією платника податків або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу є ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення реєстрації фізичної особи як підприємця, а також ліквідація філії, відділення, відокремленого підрозділу платника податків, унаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата статусу як платника податків відповідно до законодавства. 

Щодо визначення останнього звітного періоду, за яким платник податку, що ліквідується, повинен проводити розрахунки податкових зобов’язань і сплачувати їх до бюджету, то у п. 11. 1 ст. 11 Закону України 28.12.1994 р. № 000/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) зазначено, що у разі якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим вважається період (що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації.

Згідно із наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 000 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання» (далі-Порядок № 000) до втрати статусу платника податку підприємство-банкрут повинно подати декларацію з податку на прибуток, в якому перебуває на обліку.

Декларація з податку на прибуток підприємства (далі-декларація) подається платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні (пп. 1.3 п. 1 Порядку № 000).

При цьому, відповідно до ст. 25 Закону України від 14.05.1992 р. "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зі змінами та доповненнями) повноваження керівника підприємства-банкрута покладається на ліквідатора, якому протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Таким чином, підприємство, на якому розпочато ліквідаційну процедуру, повинно подати до податкового органу за місцем реєстрації декларацію з податку на прибуток за період до дня внесення запису про ліквідацію до державного реєстру за підписом ліквідатора, на якого покладено повноваження керівника підприємства-банкрута.

За травень 2009 р.

Питання: В яких випадках валові доходи та валові витрати платника податку на прибуток мають визначатися за звичайними цінами?

Відповідь: Згідно із Законом України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) передбачаються конкретні випадки застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств. До таких випадків відносяться:

1. Визначення доходів та витрат від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій. Такі доходи та витрати слід визначати виходячи з договірної ціни товарообмінної (бартерної) операції, але не нижчої за звичайні ціни (пп. 7.1.1 ст. 7 Закону).

2. Віднесення до складу валових витрат сум винагород або інших видів заохочень, які фактично виплачені пов'язаним з платником податку фізичним чи юридичним особам. Такі суми включаються до складу валових витрат за наявності документальних доказів, що вказану виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час), в межах сум, розрахованих за звичайними цінами (пп. 5.3.9 ст. 5 Закону).

3. Віднесення до складу валових витрат сум збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг), пов'язаним з таким платником податку особам. Такі суми збитків не включаються до складу валових витрат у разі продажу (обміну) товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам за цінами, що нижчі за звичайні (пп. 5.3.9 ст. 5 Закону).

4. Визначення доходу, отриманого платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, особам, які не є платниками податку на прибуток підприємств, або сплачують цей податок за іншими, ніж платник податку, ставками. Такий дохід визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на зазначені товари (роботи, послуги), що діяли на дату продажу (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону).