Податок на прибуток (стр. 40 )

Одночасно згідно із пп. 8.3.2 п. 8.3 зазначеної статті балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Амортизацію витрат на придбання та введення в експлуатацію об'єкта незавершеного будівництва, за рахунок яких було сформовано балансову вартість, підприємство нараховує після введення цього об'єкта в експлуатацію. Зокрема, таке нарахування починається з розрахункового кварталу, наступного за кварталом, в якому було введено в експлуатацію такий об'єкт основних фондів групи 1. При цьому факт введення в експлуатацію об’єктів підтверджується на підставі акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма N ОЗ-1), затверджена наказом Мінстату України від 29.12.95 № 000 «Про затвердження типових форм первинного обліку», який застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку тощо.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 09.10.2008 р. N 20630/7/15-0217, від 07.09.2006 р. N 16636/7/31-3017, від 13.09.2004 р. N 7978/6/15-1116 та від 21.04.2003 р. N 3859/6/15-1116.

Питання: Підприємство самостійно виявило помилки, допущені в деклараціях з податку на прибуток за кілька попередніх звітних податкових періодів.

Чи можна результати самостійно виявлених помилок за такі декілька попередніх звітних періодів відобразити одночасно в декларації з податку на прибуток за один поточний звітний період?

Відповідь: Так можна.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 000-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 000) та п. 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 000 та зареєстрованого в Мінюсті України 08.04.2003 р. за N 271/7592 (далі – Порядок № 000), якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то з урахуванням строків давності, встановлених Закон № 000 (1095 днів) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

При цьому згідно із абзацом «б» п. 17.2 ст. 17 Закону № 000 та п. 2.3 Порядку № 000 платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Питання: Підприємство-резидент утримує та перераховує до бюджету податок з доходу нерезидента.

Який курс НБУ застосовується при визначенні розміру податку з доходу нерезиденту?

Відповідь: Згідно із п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Одночасно п. 16.13 ст. 16 зазначеного Закону встановлено, що відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

Таким чином, сума податку з доходу нерезидента визначається за курсом НБУ, що діє на дату перерахування такого податку до бюджету.

Питання: До статутного фонду підприємства внесено матеріальні цінності, вартість кожної з яких не перевищує 1000 гривень

Чи може підприємство включити до валових витрат вартість матеріальних цінностей, внесених до статутного фонду та розраховувати приріст (убуток) таких цінностей в податковому обліку?

Відповідь: Ні, не може.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон) під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.9 зазначеної статті платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Враховуючи те, що відповідно до Закону у перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат, а вартість матеріальних цінностей, отриманих у вигляді внеску до статутного фонду, не підлягає включенню до складу валових витрат, застосування пункту 5.9 ст. 5 Закону для перерахунку таких ТМЦ є неправомірним.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 19.12.2006 р. N 23881/7/15-0317.

За жовтень 2008 р.

Питання: Граничний термін подачі декларації з податку на прибуток за три квартали 2008 року припав на вихідний день та був перенесений на понеділок - 10 листопада.

Чи переноситься граничний термін сплати податку на прибуток у зв’язку із перенесенням терміну подання декларації?

Відповідь: Ні, не переноситься.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому згідно із нормою пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. № 000-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 000) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

В той же час якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день (пп. 4.1.5. п. 4.1 ст. 4 Закону № 000).

Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 000 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Слід відзначити, що пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 000 не містить посилання на пп. 4.1.5. п. 4.1 ст. 4 Закону № 000, яким передбачено перенесення строку подання податкової декларації у разі, коли день її подання припадає на вихідний або святковий день.

Отже, перенесення термінів подання декларації (у зв’язку з вихідними або святковими днями) не впливає на термін сплати податкового зобов’язання.

У той же час, якщо строк сплати податкового зобов'язання збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня.

Відповідне податкове роз’яснення затверджене наказом ДПА України від 16.07.2002 року N 338.

Питання: Підприємство понесло витрати на оплату навчання з охорони праці працівників, професії яких пов’язані з підвищеним ризиком (електрики, зварники тощо).