Податок на прибуток (стр. 38 )

Відповідно до п. 16.11 ст. 16 Закону передбачено, що нерезиденти, які проводять діяльність на території України через постійне представництво, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом, а саме - Порядком складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 31.07.97 р. N 274, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.97 р. за N 352/2156.

Таким чином, на постійні представництва нерезидентів покладається зобов'язання з подання звітності з податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2008 року згідно з даними податкового обліку за зазначений період, а також зі сплати податку у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Питання: Чи необхідно разом з декларацією з податку на прибуток за 11 місяців подавати додатки до неї?

Відповідь: Ні, не потрібно.

Листом ДПА України від 08.12.2008 р. N 25242/7/15-0217 було повідомлено, що декларація з податку на прибуток підприємства (страховика, банку) за 11 місяців 2008 року подається без додатків.

При поданні декларацій з податку на прибуток підприємства, з податку на доходи (прибуток) страховика, з податку на прибуток банку та розрахунку щодо консолідованої сплати податку на прибуток за 11 місяців 2008 року платники податку в останньому рядку пункту 5 заголовної частини цих декларацій (розрахунку) роблять примітку "Звітний період - 11 місяців 2008 року", а поля "I квартал", "Півріччя", "3 квартали" та "Рік" пункту 2 заголовної частини таких декларацій (розрахунку) залишаються незаповненими.

Питання: Нерезидент-засновник підприємства перерахував на валютний рахунок свою частку внеску до статутного фонду в іноземній валюті.

На кінець звітного періоду іноземна валюта залишається на рахунку підприємства.

Чи повинно підприємство з метою оподаткування визначити курсові різниці на залишок іноземної валюти у вигляді внеску до статутного фонду?

Відповідь: Так, повинно.

Відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон) балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Таким чином, балансова вартість іноземної валюти, отриманої в якості внеску нерезидента до статутного фонду, яка обліковується на банківському рахунку підприємства на дату закінчення звітного періоду, підлягає перерахунку в порядку, встановленому пп. 7.3.3 Закону.

Питання: Підприємство-продавець відвантажило покупцю товари, але протягом встановленого терміну оплати не отримало компенсацію.

Було укладено трьохсторонню угоду про відступлення права вимоги боргу покупця іншому кредитору.

Як відобразити в податковому обліку підприємства-продавця операцію з відступлення права вимоги боргу?

Відповідь: Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

При цьому ст. 513 зазначеного Кодексу встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Отже, операція з відступлення права вимоги боргу має ознаки операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями.

Особливості оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями визначені п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон), однак зазначеним пунктом не врегульовано питання щодо оподаткування коштів, що передаються другим кредитором первісному кредитору та коштів, що сплачуються боржником в погашення заборгованості за відступленим боргом.

Разом з тим, відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону валовий дохід включає доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Виходячи з цього, кошти, що передаються другим кредитором в розпорядження первісного кредитора за відступлення права грошової вимоги до третьої особи (боржника), а також кошти, що сплачуються третьою особою (боржником) в погашення заборгованості у другого кредитора, підлягають оподаткуванню в сумі перевищення надходжень від боржника над сумою сплаченою первісному кредитору.

Віднесення до складу валових витрат збитків від зазначеної операції (перевищення суми, сплаченої первісному кредитору над сумою, отриманою від боржника) Законом не передбачено.

Таким чином, до складу валового доходу згідно із пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону включається лише дохід (прибуток) від здійснення операцій з відступлення права вимоги боргу. При цьому віднесення до складу валових витрат збитків від операцій з відступлення права вимоги боргу Законом не передбачено.

Питання: Підприємство отримало товари від нерезидента та не оплатило їх вартість протягом трьох років.

Чи потрібно таку заборгованість включати до валового доходу підприємства у тому звітному періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності?

Відповідь: Так, потрібно.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон) сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності вважається безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно із пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що безповоротна фінансова допомога є доходом з інших джерел та включається до валового доходу підприємства-боржника.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України 16.01.2003 р. загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, при здійсненні поставок товарів та послуг за зовнішньоекономічними договорами з нерезидентами термін позовної давності встановлено чотири роки згідно із Конвенцією про позовну давність в міжнародній купівлі-продажі товарів від 14.06.1974, яка набула чинності з 1 серпня 1988 року.

При цьому листом Міністерства іноземних справ України від 16.12.2002 р. N 72/36-612/6-2968 було повідомлено перелік країн, які приєдналися до зазначеної Конвенції.

Таким чином, за наявності заборгованості перед нерезидентом термін позовної давності визначається:

- 4 роки, за договорами купівлі-продажу, укладеними з нерезидентами, які приєдналися до Конвенції про позовну давність в міжнародній купівлі-продажі товарів;

- 3 роки, за договорами купівлі-продажу, укладеними з нерезидентами, які не приєдналися до Конвенції про позовну давність в міжнародній купівлі-продажі товарів.

Питання:. В які терміни необхідно подати декларацію з податку на прибуток та сплатити податок за 11 місяців 2008 року?

Відповідь: Згідно з підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 000-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181) податкова декларація за період 11 місяців 2008 року подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Проте, враховуючи те, що у 2008 році останній день строку подання податкової декларації за зазначений звітний період (20 грудня) припадає на вихідний день, то останнім днем такого подання вважається 22 грудня 2008 року.

Відповідно до підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації, тобто не пізніше 30 грудня поточного року.