Податок на прибуток (стр. 42 )

Таким чином, до валових витрат підприємства-лізингоотримувача включається частина лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу).

За вересень 2008 р.

Питання: На замовлення підприємства було створено веб-сайт, вартість якого оплачено виконавцю.

Як відобразити в податковому обліку витрати на створення веб-сайту?

Відповідь: Перш за все необхідно врахувати, що чинним законодавством з питань оподаткування не визначено термін «веб-сайт», тому з метою оподаткування використовується аналогічний термін, визначений згідно з листом Державного казначейства України від 19.05.2004 р. N 07-04/1005-4111 веб-сторінки, веб-сайти, веб-портали (сервери) – це сукупність апаратних і програмних засобів разом з інформаційними ресурсами, що мають унікальну адресу в мережі Інтернет і призначені для надання інформаційних послуг юридичним та фізичним особам.

Враховуючи положення частини першої статті 433 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України від 23.12.1993 року N 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» веб-сайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).

Відповідно до пункту 1.2 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 року № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон) нематеріальними активами визнаються об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.

При цьому згідно з підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону витрати на придбання нематеріальних активів для власного виробничого використання підлягають амортизації, яка здійснюється відповідно до підпункту 8.3.9 пункту 8.3 статті 8 Закону.

Отже, якщо договір на створення веб-сайту передбачає перехід до платника податку – замовника права інтелектуальної власності (авторського права) на цей веб-сайт, то витрати, понесені таким платником згідно з цим договором, підлягають амортизації на підставі підпункту. 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону.

Роз’яснення із зазначеного питання були повідомлені листом ДПА України від 12.12.2006 р. № 000/2/15-0310.

Питання: Підприємство застрахувало працівників за договорами довгострокового страхування життя та сплачує страхові платежі за власний рахунок.

В якому розмірі можна включити ці платежі до валових витрат?

Відповідь: Відповідно до пп. 5.6.2 п. 5.6 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 000/97-ВР із змінами та доповненнями, далі – Закон № 000), якщо згідно з договором довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку сплачує за власний рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до складу валових витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, яка сукупно не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди. При цьому сума таких платежів не може перевищувати розмірів, визначених у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. (далі - Закон № 000), протягом такого податкового періоду.

Підпунктом 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.

Крім того, відповідно до абзацу "в" пп. 4.2.4 п. 4.2 ст. 4 Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових внесків (премій), пенсійних вкладів, сплачені будь-якою особою-резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків від нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн., у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків.

Таким чином, тільки при дотриманні вищевказаних вимог пп. 5.6.2 п. 5.6 ст. 5 Закону № 000 та пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 000 сума страхових внесків на довгострокове страхування життя або недержавне пенсійне забезпечення найманих працівників може бути віднесена до складу валових витрат платника податку.

Роз'яснення стосовно податкового обліку витрат на довгострокове страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення надане листом ДПА України від 20.05.2005 р. N 9875/7/15-1317 та фахівцями ДПА України на сторінках журналу «Вісник податкової служби України» (№ 16 від 25.04.2006).

Питання: Підприємство-платник податку на прибуток, незареєстрований платником податку нас додану вартість, придбав імпортні товари, під час розмитнення яких сплатив податку на додану вартість.

Як відобразити в податковому обліку суму ПДВ, сплачену під час розмитнення імпортних товарів неплатником ПДВ?

Відповідь: Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В той же час п. 5.9 зазначеної статті встановлено, що

Листом ДПА України від 29.01.2007 р. N 1564/7/15-0217 було роз’яснено, що балансова вартість запасів у податковому обліку визначається відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. N 246 та зареєстрованого в Мінюсті України 02.11.1999 р. за N 751/4044 (за текстом - П(С)БО 9), придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

У пункті 9 П(С)БО 9 наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за плату, зокрема:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Таким чином, якщо придбані платником податку на прибуток-неплатником ПДВ імпортні товари, під час розмитнення яких був сплачений податок на додану вартість, використовуються в господарській діяльності такого платника, то вартість таких імпортних товарів разом з податком на додану вартість, сплаченим під час розмитнення, включається до валових витрат.

За серпень 2008 р.

Питання: Підприємство-покупець списує кредиторську заборгованість за товари, за якою минув термін позовної давності.

Як у декларації з податку на прибуток за той звітний період, в якому минув термін позовної давності, відобразити таку кредиторську заборгованість?

Відповідь: Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами і доповненнями, далі-Закон) сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності вважається безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно із пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону передбачено, що безповоротна фінансова допомога є доходом з інших джерел та має включатися до валового доходу підприємства-боржника.

З урахуванням зазначеного, якщо після закінчення терміну позовної давності підприємство-боржник (у даному випадку – покупець) не розрахувався за отримані раніше товари, то сума його кредиторської заборгованості за цими товарами з урахуванням податку на додану вартість набуває статусу безповоротної фінансової допомоги і підлягає оподаткуванню шляхом включення до валового доходу в тому звітному податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності.

При цьому відповідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України 16.01.2003 р. загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 000 та зареєстрованим в Мін’юсті України 08.04.2003 р. за N 271/7592 (далі – Порядок № 000), підприємство-боржник має відобразити суму такої безповоротної фінансової допомоги в рядку 01.6 «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» декларації з податку на прибуток підприємств.

Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 03.05.2006 р. N 4939/6/15-0316.

Питання: У поточному році підприємство перерахувало благодійній організації 9 тис. гривень. За минулий рік оподатковуваний прибуток підприємства складав 300 тис. гривень.