Податок на прибуток (стр. 5 )

При виведенні з експлуатації основних фондів груп 2, 3 та 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду (пп. 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону).

Прибуток від продажу основних фондів у вигляді:

- перевищення виручки від продажу об’єкта основних фондів групи 1 над його балансовою вартістю;

- перевищення виручки від продажу об’єкта ОФ груп 2, 3 або 4 над балансовою вартістю відповідної групи відображається у рядку 01.6 (інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5) декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 000 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" (зі змінами та доповненнями).

Питання: У третьому кварталі підприємство безкоштовно отримало основні фонди.

Чи необхідно збільшити валові доходи на вартість таких основних фондів?

Відповідь: Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, є валовим доходом підприємства. 

Для цілей оподаткування прибутку підприємства вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, є доходом з інших джерел та включається до складу валового доходу платника податку того звітного періоду, в якому їх було отримано на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону.

Таким чином, валовий дохід підприємства збільшується на суму вартості об'єкта основних фондів, що передається безкоштовно, зазначену в первинних документах. У разі якщо такий документ відсутній, оцінюють об'єкт основних фондів самостійно, орієнтуючись на методику визначення звичайних цін згідно з п. 1.20 ст. 1 Закону.

Водночас збільшення валових доходів підприємства при безоплатному отриманні основних фондів відбувається не завжди, виняток становлять випадки, зазначені в пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону. Зокрема, якщо такі основні фонди отримані за рішенням органів центральної виконавчої влади; у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень; у разі отримання підприємствами комунальної власності об'єктів соціальної інфраструктури, зазначених у пп. 5.4.9 п. 5.4 ст. 5 Закону, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

При цьому основні фонди, що отримуються у випадках, передбачених пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону, приймаються на баланс за ринковою (оцінною) вартістю і з метою оподаткування не підлягають амортизації. Порядок безоплатної передачі таких основних фондів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Роз’яснення з даного питання було надано листом ДПА України від 26.05.2006, № 000/6/15-0316|10022/7/15-0316.

Питання: Підприємство-платник податку на прибуток використовує у своїй господарській діяльності вантажний автомобіль іншої юридичної особи на безоплатній основі.

Які податкові наслідки виникають у обох сторін?

Відповідь: Передача основних фондів (майна) в користування за договором позички в податковому обліку користувача відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) включається до складу валового доходу як дохід у вигляді безоплатно отриманої послуги оренди за звичайною ціною.

Методика визначення звичайної ціни встановлена у п. 1.20 ст. 1 Закону.

При цьому якщо платником податку за договором позички передаються в користування основні фонди, призначені для використання у господарській діяльності іншого платника податку, то у позичкодавця ці основні фонди не підлягатимуть подальшій амортизації внаслідок невикористання у господарській діяльності.

У свою чергу платник податку – одержувач позички у вигляді основних фондів не здійснює витрат з їх безпосереднього придбання або виготовлення, а договором позички не передбачено здійснення поліпшень таких основних фондів, отриманих у користування, отже, відповідно, такий платник не нараховує амортизаційні відрахування. 

Роз’яснення з даного питання було надано у журналі "Вісник податкової служби України", від 30.04.2010 р., № 16.

Питання: Підприємство безкоштовно отримало основні фонди.

Чи має право підприємство віднести до складу валових витрат суму витрат, понесених на монтаж та дообладнання таких основних фондів?

Відповідь: Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, враховуючи те, що у випадку витрати на придбання безкоштовно отриманих основних фондів відсутні, то витрати, понесені на монтаж та дообладнання таких основних фондів, не змінюють балансову вартість відповідної групи основних фондів підприємства, не відносяться до складу валових витрат і не підлягають амортизації у податковому обліку платника податку.

Роз’яснення з даного питання було надано листом ДПА України від 24.09.2003 р. № 000/6/15-1116.

За вересень 2010

Питання: У зв’язку з ринковими цінами підприємство не має можливості розвантажити склади. Чи можна провести уцінку товарів?

Відповідь: Відповідно до наказу Мінекономіки України та Мінфіну України від 10.09.1996 р. № 000/190 "Про затвердження Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення" (зі змінами та доповненнями) уцінка товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей проводиться на виробничих і торговельних підприємствах та в організаціях усіх форм власності, які виробляють продукцію, продають (постачають) товари, у міру потреби за рішенням керівника (власника) підприємства (організації).

Таким чином, підприємство маєте право провести уцінку запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, але така уцінка з метою податкового обліку відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 000/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

Питання: Якими нормативними документами необхідно керуватись підчас проведення уцінки (дооцінки) товарів (запасів) та як документально оформлюється така операція? Чи є обмеження щодо товарів, які можна уцінювати?

Відповідь: Порядок проведення уцінки продукції затверджено наказом Мінекономіки України та Мінфіну України від 10.09.1996 р. № 000/190 "Про затвердження Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення" (зі змінами та доповненнями, далі-Положення), відповідно до якого уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення проводиться до товарів, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість (далі - товари, продукція), та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).

При цьому розміри уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей має визначати комісія на підставі експертних оцінок з урахування ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами, продукцією та надлишковими товарно-матеріальними цінностями.

Товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можуть уцінюватися повторно до рівня цін можливої реалізації.

Технічно складні товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які мають виробничі паспорти (радіоприймачі, прилади, годинники, верстати та ін.), уціняються тільки за наявності паспорта. Дані товари і продукція повинні бути справними і придатними до експлуатації.

Дані про уцінені товари, продукцію та надлишкові товарно-матеріальні цінності записують в опис-акт. Опис-акт складається на виробничих підприємствах і підприємствах оптової торгівлі та постачання у кожному складі товарів, продукції, надлишкових товарно-матеріальних цінностей; на підприємствах роздрібної торгівлі - у кожному відділі (секції), магазині чи іншій торговій одиниці у двох примірниках і підписується членами комісії, що проводила уцінку, а також матеріально відповідальними особами.

Матеріали на уцінку товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що залежалися та частково втратили свою первісну якість (у необхідних випадках разом з письмовими поясненнями матеріально відповідальних осіб) повинні бути розглянуті і затверджені керівником (власником) підприємства у дводенний термін після їх отримання.