Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 101 )

Шульц Ніна Анатоліївна, асистент, кандидат мистецтвознавства.

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни.

Курс призначений для студентів педагогічного факультету спеціальностей «Декоративно-прикладне мистецтво», «Реставрація творів мистецтва».

Навчальний курс складається з таких розділів:

-  Формування творчої особистості в умовах спеціалізованого навчального закладу та вищого навчального закладу художнього профілю.

-  Методика викладання предметів художнього циклу в умовах спеціалізованого навчального закладу.

-  Нормативно-правова база, форми організації та методичне забезпечення процесу викладання мистецьких дисциплін у ВНЗ.

-  Методика викладання предметів художнього циклу в умовах вищого навчального закладу.

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції).

Студенти повинні

знати:

Ø  визначення загальної структури заняття зображальної діяльності та матеріально-технічних засобів навчання, що характерні для спеціалізованого навчального закладу;

Ø  відмінності в методиці викладання в загальноосвітньому закладі стандартного планування навчальної роботи від методики викладання в спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах художньо-естетичного профілю, школи-інтернату, будинку творчості, художньої школи, тощо;

Ø  основний зміст всіх розділів та тем програми;

Ø  систему образотворчих понять та термінів;

Ø  види мистецтв – візуального, музичного, синтетичного (хореографія, театр, кіно) та їх інтегрування;

Ø  особливості образної мови візуального мистецтва, його багатство та виразність, специфіку творчої діяльності мистецтв;

Ø  сучасні наукові дослідження, програми, статті в галузі методики викладання фахових дисциплін;

Ø  основні здобутки в напрямку візуальних мистецтв;

Ø  особливості навчання дітей у спеціалізованому навчальному закладі та вищому навчальному закладі.

вміти:

Ø  розробляти планування навчальних програм з образотворчого мистецтва для спеціалізованого навчального закладу та вищого навчального закладу. Розуміння творчо застосовувати набуті теоретичні і практичні знання у розв’язані завдань майбутньої професії;

Ø  усвідомлювати специфіку візуальних мистецтв і засоби її втілення в практику роботи в спеціалізованому навчальному закладі художнього профілю;

Ø  орієнтуватися в сучасних наукових дослідженнях з метою інтегрування зі спадщиною в галузі історії та методики викладання фахових дисциплін;

Ø  творчо підходити до вирішення конкретних професійних та педагогічних завдань;

Ø  пояснювати етапність малювання будь-якого об’єкту зображення;

Ø  проводити заняття з курсу образотворчого мистецтва в спеціалізованому навчальному закладі та вищому навчальному закладі художнього профілю, інтегруючи набутий досвід;

Ø  володіти практично прийомами наочного показу різних зображальних технік відповідно до курсу навчання (малюнок, живопис декоративно-прикладне мистецтво, тощо). Давати естетичну оцінку в процесі художньої діяльності та підведення підсумків занять.

3.9. Методи викладання дисципліни.

-  словесний, пояснювально-ілюстративний,

-  наочний;

-  практичний;

-  теоретичний;

-  комбінований;

-  репродуктивний, проблемний;

-  частково-пошуковий;

-  дослідницький;

-  організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

-  стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

3.10. Методи оцінювання.

Фронтальний, індивідуальний, груповий, комбінований, поточний, підсумковий.

Види контролю: модульні контрольні роботи, екзамен, самостійна робота.

·  методи усного контролю;

·  методи письмового контролю;

·  методи практичного контролю; 

·  дидактичні тести;

·  спостереження;

·  проблемні ситуації.

3.11. Мова викладання.

Українська.

7.01010201 Початкова освіта. Спеціалізація Іноземна (англійська /німецька) мова; 7.01010201 Початкова освіта. Спеціалізація Виховна робота в інтернатних закладах; 7.01010201 Початкова освіта. Спеціалізація Інформатика в початкових класах;

8.02020401 Музичне мистецтво*.

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА

2.1.  Ідентифікація

Теорія і практика професійного розвитку педагога-музиканта

2.2.  Опис (анотація)

Навчальна дисципліна «Теорія і практика професійного розвитку педагога-музиканта» забезпечує процес удожньо-педагогічної освіти магістрів, яка формує їх професійний розвиток, що є необхідним для майбутньої музично-педагогічної творчості, музично-педагогічної майстерності, музично-педагогічної культури.

2.3.  Тип

Дисципліни спеціальної підготовки

1.4. Термін навчання.

1 рік, 1,2 семестр.

1.5. Кількість кредитів.

4,0 креди. Загальна кількість годин: 120 (40 – аудиторна робота, 80 – самостійна робота, 16 лекцій, 24 практичних)

1.6. Викладацький склад.

, к. п.н., доцент кафедри музичного мистетцва

3.5.  Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

3.8. Мета і завдання навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Мета викладання спецкурсу “Теорія і практика професійного розвитку педагога-музиканта” полягає у формуванні педагогічних засобів професійного розвитку у процесі професійної підготовки спеціалістів і магістрів освітнього напряму „Мистецтво“ з педагогічною спеціалізацією. Досягнення мети передбачає опанування майбутніми педагогами-музикантами змісту спецкурсу, що виявляться у:

•стійкій мотивації культурного зростання засобами професії і усталеному професійному інтересі до безперервного оновлення індивідуально-професійного ресурсу;

•знаннях основних теорій розвитку людини засобами музичного мистецтва і розуміння їх основ для забезпечення оригінального використання ідей, а також проведення наукових досліджень;

•здатності до системної апперцепції і інтеграції галузевого знання та подолання суперечностей його об’єктивації у педагогічній реальності;

•здатності і уміннях використовувати знання для вирішення проблем особистісного взаєморозвитку себе і іншого у новому середовищі і культуровідповідних контекстах художнього розвитку людини;

•уміннях зрозумілого донесення власної професійної позиції до фахівців і нефахівців у музично-педагогічній галузі;

•навичках самостійно продовжувати навчання.

1.2.Успішність досягнення поставленої мети залежить від результативності розв’язання таких завдань спецкурсу:

•формування умінь самоорганізації творчого потенціалу відповідно до потреб професійної реальності і культурних вимог її вдосконалення

•формування професійного менталітету науково-педагогічного працівника музично-педагогічної і мистецької галузей

•формування соціально-професійних і між-предметних компетенцій

•формування музично-педагогічного професіоналізму педагога-музиканта

•розвиток здатності до інтелектуальної автономності.

1.3.Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти-магістранти повинні

знати:

-  основні теорії розвитку людини засобами музичного мистецтва і розуміння їх основ для забезпечення оригінального використання ідей, а також для проведення наукових досліджень;

-  здатності до системної апперцепції галузевого знання та подолання суперечностей його обʼєктивації у педагогічній реальності;

-  здатності уміння використовувати знання для вирішення проблем особистісного розвитку і іншого у новому середовищі і культуровідповіднних контекст художнього розвитку людини;

вміти:

- давати змістовну лаконічну характеристику історичної епохи і робити різнобічний узагальнений аналіз суспільно-політичних
обставин, які сприяли появі даного музичного твору;

-  характеризувати особливості розвитку музики на різних етапах її історичного функціонування, характерних мистецьких напрямів в
умовах різних суспільних формацій;

-  дати аналіз конкретних музичних творів з точки зору їх жанрово-стильових рис, музичної форми, мовно-виражальних засобів;

-  розкрити співвідношення традиційного і новаторського в музиці композиторів різних шкіл та творчих угрупувань, спираючись на нові дослідження в галузі музичного мистецтва;

-  визначати головні теми прослуханих музичних творів.

3.9. Методи викладання дисциплін

Лекція розповідь, бесіда, демонстрація, власний показ.

3.10. Методи оцінювання.

Індивідуальне та фронтальне опитування, контрольні роботи.

3.11. Перелік основної літератури

1. Алексюк іка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

2. Венедиктова профессионально-педагогической деятельности учителя музыки // Вопросы профессиональной подготовки студентов на музыкально-педагогическом факультете: Сб. науч. тр. – М.: МГПИ, 1985. – С.39-44.

3. Гессен педагогики. Введение в прикладную философию М., 1995.

4.  Горбенко є сприйняття у контексті професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя музики / // Молодь і ринок. Науково-педагогічний журнал. №5(40). Всеукраїнська науково-практична конференція [“Музична освіта України: проблеми теорії, методики, практики”]. – Дрогобич, 2008. – С.126 – 130.

5.  , Стратан вчителя музики: теорія і практика / , // Кіровоград: КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – 144 с.

6. Елканов профессионального самовоспитания будущего учителя: Учеб. пособие для студентов пед. институтов. – М.: Просвещение, 1989. – 189с.