Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 44 )

Лекційний курс охоплює основні аспекти теорії живопису: закони, компоненти та засоби, прийоми та методи живописних рішень.

Лабораторні заняття — виконання вправ на закріплення теоретичних знань з основ живопису й творчих завдань по кожному з пропонованих розділів програми.

Основні завдання навчального предмета живопису:

–  вивчення основ теорії живопису, їх практичне використання у професійній, творчій і педагогічній діяльності;

–  формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій, духовно-творчого потенціалу;

–  естетичне виховання студентів, розвиток художнього смаку, образного мислення, творчої уяви, зорової пам'яті, живописної грамоти, умінь та навичок.

Студент повинен знати:

–  основні завдання малювання відповідно вимогам Держстандарту освіти, види та жанри живопису; повітряно-просторову перспективу;

–  техніки акварельного живопису (аля-пріма, лесування, по вологому);

–  техніки малювання аквареллю, темперою, олією; колір та кольорову гармонією; хроматичні та ахроматичні кольорові відношення;

–  кольорові контрасти, нюанси, тотожність, кольорові тіні та рефлекси;

–  основні закономірності відтворення дійсності живописними матеріалами;

–  колорит живописного твору; творчі методи малювання, фактурні та пластичні властивості матеріалів живопису.

Студент повинен уміти:

–  творчо використовувати набуті знання в образотворчих композиціях;

–  передавати матеріальність та пластичність об’єктів зображення в просторовому середовищі за допомогою живописних матеріалів;

–  визначити колорит та гаму натурних постановок, передавати фарбами об’єм предметів;

–  робити швидкі живописні начерки, етюди та довготривалі живописні постановки; виконувати живописне завдання натюрморту, пейзажу, портрету, фігури людини, сюжетно-тематичні композиції.

–  практичні художні завдання.

3.9. Методи викладання дисципліни

Лекція, розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, вправа, інтерактивні методи навчання.

3.10. Методи оцінювання

–  оцінка за поточні роботи з живопису,

–  семестрові перегляди,

–  підсумкова робота з живопису.

3.11. Мова викладання

Українська.

Галузь знань 0202 Мистецтво

Напрям підготовки 6.020204 Музичне мистецтво*

МУЗИЧНА ІНФОРМАТИКА

3.1. Ідентифікація

Музична інформатика

3.2. Опис (анотація)

Предмет “ Музична інформатика ” теоретично-практичний, розрахований на студентів мистецьких факультетів (напрямі підготовки “Музичне мистецтво”) і передбачає обов’язковий мінімум знань і практичних навичок для підготовки фахівця, здатного розв’язувати найрізноманітніші фахові питання, пов’язані з практикою набору нотного тексту на персональному комп’ютері. Використовуючи технічні можливості комп’ютера, музиканти можуть записувати, редагувати і друкувати партитури та окремі партії (як інструментальні, так і вокальні). Для практичного засвоєння курсу пропонується робота з музичним нотатором FINALE. Завдяки зручному інтерфейсу і широкому спектру можливостей при наборі будь-якої музичної партитури, програма FINALE за останні декілька років вийшла в лідери цієї групи музичного програмного забезпечення. Вважається, що FINALE, в порівнянні з іншими програмами, складніша в освоєнні, зате має більші технічні можливості.

Значення цього спецкурсу полягає в тому, що студенти засвоюють матеріал не пасивно, а творчо-активно опановують знання, і в майбутньому будуть готові до вирішення більш складних завдань, які вимагають певного досвіду і самостійності. Характерною рисою даного курсу є те, що його потрібно викладати комплексно, поєднуючи в логічному зв’язку два компоненти: чисто теоретичний і практичний.

3.3. Тип

Дисципліни математичної, природничо-науковї підготовки

3.4. Термін вивчення

1 рік, 1,2 семестри

3.5. Кількість кредитів

6 кредитів. Загальна кількість годин – 216, лекцій – 10, лабораторних – 74, самостійна робота – 132 годин.

3.6. Викладацький склад

Олійник Василь Федорович, доцент

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Мета: Ознайомлення студентів з основами теорії нотного письма на персональному комп’ютері. Вироблення практичних навичок свідомого використання сучасних засобів навчання у роботі з музичними комп’ютерними технологіями.

Основні завдання курсу:

·  підготувати студентів до роботи з мультимедійними технологіями, формувати їхню теоретичну базу знань з комп’ютерного моделювання;

·  оволодіти основами набору нотного тексту, дати студентам необхідний мінімум знань, умінь і навичок для більш активної реалізації свого музично-творчого потенціалу.

3.9. Методи викладання дисципліни

Лекційні, практичні та самостійні заняття, набір нотного тексту.

3.10. Методи оцінювання

Модульні контрольні роботи (підсумкове оцінювання написаних фонограм), залік.

3.11. Перелік основної літератури

1.  Горемичкін А. Основи музичної мови. – Мелітополь, 2005. – с. 245.

2.  Козлін В. Дитина, музика, комп’ютер // Комп’ютер у школі та сім’ї. – К., 2000, №1, - с. 46-49.

3.  Теорія і практика використання комп’ютерних програм у навчальному процесі. – К., 2006. – с. 124.

4.  Інформаційне суспільство і масова інформаційна просвіта // Комп’ютер у школі та сім’ї. – К., 2004, №4, - с. 3-5.

5.  Олійник В. Ф Методика застосування комп’ютерних технологій в музиці// Кам’янець-Подільський “Абетка” 2006, с. 168.

6.  Олійник В. Онови комп’ютерного аранжування музичних творів з використанням програми Cubase SX.// Кам’янець-Подільський “Абетка” 2006, с.88.

7.  Олійник В. Практичний курс нотного письма на персональному комп’ютері.// К-Подільський, “Абетка-НОВА” 2007, с. 116.

8.  Олійник В. Робота з музичним нотатором FINALE.// К - Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2005, с. 32.

9.  Аранжировка музыки на РС // С-Петербург,- 1999, с. -272.

10.  Музыка на РС // С-Петербург,- 1998, с. 512.

11.  Об информационных технологиях в среднем профессиональном образовании музыкантов. // Музыка и электроника. – М., 2005, №1, - с. 19-21.

12.  Sound Forge 8 – звуковая студия. //Фирменное руководство. – М. “Триумф”, 2007., С. 480.

13.  Смаглій теорії музики. // Харків ‘Факт’, -2005, с. -382.

14.  Музыкальная азбука на РС. // С-Петербург,-2003, с. -472.

3.12. Мова викладання

Українська

ГАРМОНІЯ

3.1. Ідентифікація

Гармонія

3.2. Опис (анотація)

Зміст курсу «Гармонія» дає студентам уявлення про цілісну структуру професійної діяльності вчителя, дає систематизовані знання про основні закономірності гармонії формує у студентів ряд практичних навичок володіння фортепіанною клавіатурою, дає знання і практичні навички в галузі акомпанементу на задану мелодію, звертає увагу на зв’язок гармонії з іншими елементами виразності в музиці, досягнення природного голосоведіння, формує здатність до самоконтролю і саморегуляції; стимулює творче розв’язання практичних завдань.

3.3. Тип

Цикл дисциплін математичної, природничо-науковї підготовки.

3.4. Термін вивчення

2,5 роки, 5 семестрів

3.5. Кількість кредитів

5,0 кредитів, загальна кількість годин – 180, лекцій – 4, практичних – 32, лабораторних – 54, самостійної роботи – 90 годин.

3.6. Викладацький склад

Карташова Жанна Юріївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музичного мистецтва

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

1.  Структурно-логічна схема дисципліни

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Метою викладання навчальної дисципліни “Гармонія” є оволодіння студентами теоретичних основ гармонії, розвитку практичних навичок гармонізації мелодії і складання різного роду музичних побудов, удосконаленню навичок одночасного відчуття вертикалі та горизонталі, відчуття тонально-гармонічного плану музичного твору та розуміння його окремих елементів.

Завдання курсу „Гармонія”:

-  дати студентам знання в галузі основних закономірностей гармонії;

-  показати зв’язок гармонії з іншими елементами виразності в музиці, прагнення до природного голосоведіння;

-  дати знання і навички в галузі акомпанементу до заданої мелодії.

3.9. Методи викладання дисципліни

Лекція, розповідь, бесіда, пояснення вправи, гармонічні звороти.

3.10. Методи оцінювання

Індивідуальне та фронтальне опитування, тестування, письмові модульні контрольні роботи

3.11.  Перелік основної літератури

1. Сборник задач для практического изучения гармонии. – М. : «Музыка», 1965.

2.  Дубінін І. Гармонія. – Київ : «Музична Україна», 1982.

3.  Іванов О. Гармонія. Навчальний посібник. – Миколаїв. – 2001.

4.  Лемішко ія. - Вінниця: Нова книга, 2010. - Ч.1.

5.  Сборник задач по гармонии. – М. : «Музыка», 1986.

6.  Гармонія. – М. : «Музика», 1982.

7.  Пособие по игре упражнений в курсе гармонии. – М. : «Музыка», 1986.

8.  Оськіна С., Акомпанемент на уроках гармонії. – М., 2002.

9.  Хрестоматия по гармоническому анализу. – М. : «Музыка», 1978.