Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 86 )

Реалізація цих завдань забезпечує єдність естетичного виховання та навчання з розвитком школярів в умовах загальноосвітньої школи.

В основу програми покладено теоретичний та практичний досвід вітчизняних та зарубіжних вчених, педагогів-мистецтвознавців, а також дослідження у сфері мистецтвознавства, музикознавства, педагогіки, психології, етики, естетики.

У результаті вивчення «Шкільного курсу світової художньої культури, етики, естетики і методики їх викладання» відповідно до вимог освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця студент повинен знати: зміст вивчення курсу «СХК» у 9, 10 та 11 класах ЗОШ; особливості організації навчально-виховного процесу під час вивчення курсу «СХК» у ЗОШ; критерії оцінювання навчальних досягнень учнів старших класів з художньої культури у ЗОШ; типи та структуру стандартних і нестандартних уроків «СХК» у ЗОШ; ігрові форми організації навчального процесу на уроках СХК у 9-11 класах; види оцінювання навчальних досягнень на уроках СХК; роль вчителя в організації навчального процесу на уроках СХК; структуру проведення стандартних уроків «повідомлення нових знань», «закріплення знань», «узагальнюючий», «перевірки знань», комбінованих уроків; вимоги до оформлення шкільного кабінету СХК; організацію проектної діяльності у процесі вивчення курсу «СХК»; вимоги до вчителя і до учнів щодо реалізації проектної діяльності на уроках СХК у ЗОШ; етапи аналізу картин на уроках СХК; значення тренінгових вправ у курсі СХК загальноосвітньої школи; особливості застосування опорних конспектів на уроках СХК у ЗОШ; методи вивчення творів мистецтва на уроках СХК.

Студент повинен вміти: визначити мету, завдання, принципи вивчення курсу «СХК» у загальноосвітній школі, зміст вивчення курсу «СХК» у 9, 10 та 11 класах ЗОШ; висвітлювати організаційно-методичні особливості навчально-виховного процесу під час вивчення курсу «СХК» у ЗОШ; здійснювати аналіз творів мистецтва; розробляти плани-конспекти стандартних і нестандартних уроків СХК (9-11 класи); підбирати раціональні методи вивчення творів мистецтва на уроках СХК у ЗОШ відповідно до поставленої мети; характеризувати методику проведення уроків в музеї, уроків в читальному залі (медіатеці) та ін.; здійснювати порівняльну характеристику відмінних особливостей уроку в музеї від уроку в школі а також відмінні особливості тематичної екскурсії від уроку в музеї; застосовувати ігрові методики; аналізувати програми із шкільного курсу «Художня культура» 9-11 класи під редакцією Л. Масол та Н. Миропольської; характеризувати календарно-тематичне планування уроків художньої культури у ЗОШ.

3.9. Методи викладання дисципліни

Лекція, розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, вправа, рольова гра, ділова гра, дискусія, інтерактивні методи навчання.

3.10. Методи оцінювання

Індивідуальне та фронтальне опитування, тестування, письмові творчі роботи.

Процедура перескладання екзамену передбачає опрацювання та складання усіх пропущених практичних занять, а також написання пропущених модульних контрольних робіт та здачу незданих ІНДЗ.

3.11. Мова викладання

Українська.

Хоровий клас

3.1. Ідентифікація,

Хоровий клас і практикум роботи з хором

3.2.Опис (анотація)

«Хоровий клас і практикум роботи з хором» — дисципліна, що формує професійну здатність студентів.

Творчі здібності студента формуються в хоровому класі через опанування ними дидактичних принципів і психофізіологічних процесів, що впливають на якість хорового виконання і засвоюються у різних видах творчої активності. З одного боку, студент є хористом навчається майстерності хорового співу під керівництвом викладача-хормейстера, а з іншого — цей хор є базою, навчальним предметом для набуття студентами практичних умінь і навичок хормейстерської діяльності.

3.3Тип.

Цикл професійної та практичної (професійно-орієнтованої) підготовки

3.4. Термін вивчення

4 роки (8 семетстрів для бакалаврів),

2 роки(4 семестри для спеціалістів )

3.5.Кількість кредитів

30 кредитів. Загальна кількість годин - 360, 540 - самостійна робота, 360 практичних занять.

12 кредитів. Загальна кількість годин - 360, 144- аудиторна робота, 216 - самостійна робота, 144 практичних заняття.

3.6. Викладацький склад

Кузів Марія Василівна, старший викладач

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Мета курсу – виховання у студентів професійних умінь і навичок співу в хорі, а також навчання методів і прийомів роботи з хоровим колективом.

Завдання курсу: привити любов до диригентської діяльності та хорового співу, навчити засвоювати хорові партитури, інтерпретації музичних образів і передати свій задум різними засобами диригентської виразності (словом. жестом, співом і т. д.). Таким чином, даний курс передбачає:

1. Навчання студентів умінь свідомого і професійно-художнього виконання хорових творів на основі розвитку їх музично-слухових здібностей і вокально-хорових навичок;

2.0знайомлення із системою методів роботи з хором, застосування методів і прийомів ви

вчення творів, що випливають з умінь діагностики хорового співу;

З. Освоєння кращих зразків хорової спадщини, як класичної, так і сучасної;

4.0рганізацію на базі студентського хору хормейстерської практики у період навчання.

В результаті вивчення курсу студенти мають знати:

—  основні схеми диригування;

—  етапи роботи над хоровим твором;

—методи і прийоми розучування хорових творів.

Студенти мають вміти:

— зробити музично-теоретичний аналіз;
—- зробити вокально—хоровий аналіз;

— розучувати твори з хором із застосуванням усіх засобів хормейстерського
впливу на основі діагностики хорового виконання.

3.9. Методи викладання дисципліни

Лекція, пояснення, демонстрація, вправа.

3.10. Методи оцінювання

Індивідуальне та групове опитування (спів хор. партій індивідуально та спів квартетами ), тестування.

Процедура перескладання заліку чи екзамену передбачає опрацювання та складання усіх пропущених практичних занять, а також написання

модульної контрольної роботи.

3.11. Мова викладання

Українська.

МАГІСТРИ

8.01010101 Дошкільна освіта

Вища освіта і Болонський процес

Опис (анотація): Вища освіта і Болонський процес – навчальна дисципліна, яка вивчає основні характеристики вищої освіти України, її нормативно-правове регулювання та закономірності навчання і виховання слухачів у вищому навчальному закладі.

Тип: цикл гуманітарної підготовки; нормативна дисципліна.

Термін вивчення: І курс (І семестр).

Кількість кредитів: 1 кредит ECTS: всього 30 год., з них 18 аудиторних (10 год. лекційних, 8 год. практичних занять).

Викладацький склад:

Мета курсу: формування світоглядних позицій слухачів магістратури в аспекті діалектичних підходів до процесів глобалізації сучасного суспільства, а також європейського вибору України, насамперед в освітній галузі, ознайомлення студентів магістратури з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, оволодіння шляхами їх запровадження у вищу освіту України.

Основні завдання дисципліни:

– висвітлити особливості євроінтеграції України, роль освіти у розвитку партнерства України з іншими державами;

– проаналізувати системи вищої освіти у країнах Європи і Америки;

– розкрити особливості документів Болонського процесу та інших міжнародних самітів з проблем розвитку вищої освіти;

– з’ясувати основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти;

– проаналізувати Європейську кредитно-трансферну систему – ECTS;

– розкрити принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України.

Результати навчання

У процесі вивчення курсу відповідно до вимог програми студенти повинні:

знати:

-  сучасні євроінтеграційні процеси;

-  основні етапи формування європейського освітнього простору, цілей (завдань), принципів та положень Болонського процесу як засобу інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи та їхній вплив на розвиток вищої освіти України;

-  основні завдання Болонського процесу;

-  основні структурні елементи та функції Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS - ЄКТС);

-  основні положення Національної рамки кваліфікацій України.

вміти:

-  аналізувати основні тенденції формування національної системи, структуру кваліфікацій та їх адаптацію до європейського простору вищої освіти;

-  розуміти підходи, методи оцінки якості вищої освіти, діагностику рівня професійної компетентності фахівців;

-  володіти здатністю мати незалежне судження про пов’язані між собою проблеми запровадження в Україні елементів Болонського процесу.

Методи викладання дисципліни: пояснення, виконання графічних вправ, написання планів-конспектів уроків письма, аналіз уроків письма, та української мови, розробка мультимедійних навчальних презентацій, опрацювання методичної літератури, моделювання навчальної ситуації в аудиторії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, письмове тестування, модульна контрольна робота.

Денна форма навчання
Поточний контроль	Самостійна робота	Модульна контрольна робота	Залік
50 балів	20 балів	30 балів	100 балів

Заочна форма навчання
Поточний контроль	Самостійна робота	Модульна контрольна робота	залік
30 балів	20 балів	50 балів	100 балів

Форма підсумкового контролю: залік.