Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 38 )

вміти:

-  творчо застосовувати набуті теоретичні і практичні знання у розв’язані завдань майбутньої професії;

-  усвідомлювати специфіку візуальних мистецтв і засоби її втілення в практику роботи в школі;

-  орієнтуватися в сучасних наукових дослідженнях з метою інтегрування зі спадщиною в галузі історії та методики викладання образотворчого мистецтва;

-  пояснювати дітям специфіку діяльності видатних педагогів-художників;

-  творчо підходити до вирішення конкретних професійних та педагогічних завдань;

-  пояснювати етапність малювання будь-якого об’єкту зображення;

-  проводити уроки образотворчого мистецтва в школі, інтегруючи набутий досвід.

3.9. Методи викладання дисципліни.

словесний, пояснювально-ілюстративний, наочний; практичний;

-  теоретичний;

-  комбінований;

-  репродуктивний, проблемний;

-  частково-пошуковий;

-  дослідницький;

-  організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

-  стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

3.10. Методи оцінювання.

Фронтальний, індивідуальний, груповий, комбінований, поточний, підсумковий.

Види контролю: модульні контрольні роботи, екзамен, самостійна робота.

·  методи усного контролю;

·  методи письмового контролю;

·  методи практичного контролю; 

·  дидактичні тести;

·  спостереження;

·  користування книгою;

·  проблемні ситуації.

3.11. Мова викладання.

Українська.

Методика художнього навчання

3.1. Ідентифікація.

Методика художнього навчання

Цикл професійної та практичної підготовки.

№ ПП 05.

3.2. Опис (анотація).

Методика художнього навчання передбачає підготовку учителя образотворчого мистецтва кваліфікаційного рівня бакалавр, забезпечення змісту процесу професійно-діяльної підготовки майбутніх вчителів до керування педагогічним процесом на заняттях з дисциплін художнього циклу. Програма розкриває мету, завдання, принципи, засоби навчання, зміст, методи, форми організації навчання образотворчого мистецтва в школі.

Мета курсу – у процесі практичної художньої діяльності формувати в студентів особистіно-ціннісне ставлення до мистецтва, розвивати загальні та спеціальні здібності, художньо-образне мислення, стимулювати творчий потенціал особистості, виховувати потребу і здатність до художньої творчої самореалізації та духовного самовдосконалення, спрямовувати на майбутню професійну діяльність в школі. Актуальним та результативним механізмом впровадження в шкільний навчальний процес завдань формування духовно розвиненої особистості є методика художнього навчання. Програма з курсу методики розроблена відповідно до настанов «Державного стандарту загальної середньої школи» та основних положень сучасної науково-педагогічної концепції про взаємодію мистецтв у полі художньому розвитку школярів.

Основними завданнями вивчення дисципліни “ Методика художнього навчання” є:

- формувати в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатність до художнього пізнання світу та його образної оцінки. Це передбачає наявність таких особистісних якостей, як відчуття краси та гармонії, здатність емоційно відгукуватися на різноманітні появи естетичного у навколишньому світі, вміння помічати прекрасне у спостережуваних явищах та усвідомлювати його, потреба в спогляданні та милуванні;

- розвивати специфічні для художньо-творчого процесу універсальні якості особистості як основу для розвитку її творчого потенціалу, художньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне асоціативно-творче мислення, художньо-образні якості зорового сприйняття, спостережливість, зорову пам’ять тощо;

- формувати потребу до продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва;

- оволодівати основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх технік, що дасть змогу досягти свободи вираження у творчості;

- формувати знання і уявлення про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людей, навички розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва, усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві; розвивати навички його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культуру почуттів;

- розвивати сенсорні здібності дітей, що сприятиме повноцінності художньо-естетичного сприйняття та поліпшення якісного боку практичної художньо-творчої діяльності.

3.3. Тип.

Нормативна.

3.4. Термін вивчення (рік, семестр тощо).

3-й курс, V-VІ семестри.

3.5. Кількість кредитів. Кількість годин за кожною формою проведення занять.

К-сть кредитів – 3,0. Всього 108 год. Аудиторних – 54, з них: лекційних – 24; практичних – 8; лабораторних – 22. Самостійна робота – 54 год.

Програма курсу передбачає 24 години лекційних занять, 8 годин практичних занять та 54 години самостійної роботи. Курс дає наукове обґрунтування поняттю образотворчого мистецтва в педагогічній практиці, періодизації художньої творчості, основним дидактичним принципам навчання на уроках образотворчого мистецтва, теоретичним основам викладання образотворчого мистецтва, основним методам навчання на уроці образотворчого мистецтва, педагогічному малюнку на дошці, технології оцінювання результатів мистецької освіти.

3.6. Викладацький склад.

Шульц Ніна Анатоліївна, асистент, кандидат мистецтвознавства.

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни.

Курс призначений для студентів педагогічного факультету напряму підготовки «Образотворче мистецтво» «Реставрація творів мистецтва».

Навчальний курс складається з таких розділів:

-  Формування творчої особистості в умовах середньої школи.

-  Історія методів викладання образотворчого мистецтва в школі.

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції).

Студенти повинні знати:

-  основний зміст всіх розділів та тем програми;

-  систему образотворчих понять та термінів;

-  види мистецтв – візуального, музичного, синтетичного (хореографія, театр, кіно) та їх інтегрування;

-  особливості образної мови візуального мистецтва, його багатство та виразність, специфіку творчої діяльності мистецтв;

-  особливості методики викладання: малювання з натури, по пам’яті, за уявою; декоративного та ілюстративного малювання; аплікації та ліплення; педагогічного малюнку на дошці;

-  сучасні наукові дослідження, програми, статті в галузі методики викладання образотворчого мистецтва;

-  основні здобутки в напрямку візуальних мистецтв;

-  особливості навчання дітей технікам малювання олівцем, пензлем; зображення природних форм; аналізування творів образотворчого мистецтва.

вміти:

-  творчо застосовувати набуті теоретичні і практичні знання у розв’язані завдань майбутньої професії;

-  усвідомлювати специфіку візуальних мистецтв і засоби її втілення в практику роботи в школі;

-  орієнтуватися в сучасних наукових дослідженнях з метою інтегрування зі спадщиною в галузі історії та методики викладання образотворчого мистецтва;

-  пояснювати дітям специфіку діяльності видатних педагогів-художників;

-  творчо підходити до вирішення конкретних професійних та педагогічних завдань;

-  пояснювати етапність малювання будь-якого об’єкту зображення;

-  проводити уроки образотворчого мистецтва в школі, інтегруючи набутий досвід.

3.9. Методи викладання дисципліни.

-  словесний, пояснювально-ілюстративний,

-  наочний;

-  практичний;

-  теоретичний;

-  комбінований;

-  репродуктивний, проблемний;

-  частково-пошуковий;

-  дослідницький;

-  організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

-  стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

3.10. Методи оцінювання.

Фронтальний, індивідуальний, груповий, комбінований, поточний, підсумковий.

Види контролю: модульні контрольні роботи, екзамен, самостійна робота.

·  методи усного контролю;

·  методи письмового контролю;

·  методи практичного контролю; 

·  дидактичні тести;

·  спостереження;

·  користування книгою;

·  проблемні ситуації.

3.11. Мова викладання.

Українська.

Основи наукових досліджень

3.1. Ідентифікація.

Основи наукових досліджень

Цикл професійної та практичної підготовки.

№ ПП 09.

3.2. Опис (анотація).

Основи наукових досліджень передбачають особливості виявлення та вивчення іконографічних джерел, специфіку й методику здійснення художніх наукових досліджень, структуру й вимоги до такого виду пошукових робіт.

Мета курсу – формування у студентів глибокої теоретичної системи знань з основ наукових досліджень; виховання гармонійно розвиненої особистості, здатної до систематичного самовдосконалення та здійснення наукової діяльності; засвоєння студентами теоретичних та практичних знань, умінь і навичок, необхідних для адекватної фахової діяльності; розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, художньо-образного мислення; стимуляція творчого потенціалу.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Основи наукових досліджень” є

ü  вивчення основ наукових досліджень у галузі мистецтвознавства, їх практичне використання в професійній і творчій діяльності;

ü  формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій, духовно-творчого потенціалу;

ü  формування особистості, здатної на професійному рівні вирішувати освітні, виховні та художньо-творчі завдання в умовах розвитку української державності та національної системи освіти, сприяти виведенню її на рівень міжнародних критеріїв і стандартів.

3.3. Тип.

Нормативна.

3.4. Термін вивчення (рік, семестр тощо).