У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати мовні особливості текстів усіх стилів сучасної української літературної мови; специфіку риторики, ораторського мистецтва; принципи та прийоми риторичного аналізу художнього твору;
вміти: розробляти предметну царину ораторської промови через добір відповідного матеріалу; будувати аргументацію для обгрунтування власних тез; структурувати промову і єабезпечувати зв’язок між окремими частинами; застосовувати різноманітні прийоми виразності при підготовці тексту промови; запам’ятовувати промову за допомогою спеціальних засобів; виголошувати промову з використанням невербальних прийомів упливу на аудиторію.
3.9. Методи викладання дисципліни.
– комунікативний метод;
– метод проектів ;
– демонстрація;
– пояснювально-ілюстративний метод;
– організація самостійного пошуку;
– особистісно зорієнтовані методи.
3.10. Методи оцінювання.
Необхідно подати інформацію щодо процедури перескладання заліків та іспитів.
Оцінювання навчальної дисципліни відбувається відповідно до рейтингової системи процесуальним методом.
Форми контролю: модульні контрольні роботи – 8 семестр;
екзамен 8 семестр.
Модуль оцінюється в 60 балів: поточний контроль – 30, самостійна робота – 5 балів, МКР – 25 балів. На екзамен відводиться – 40 балів.
3.11. Перелік основної літератури.
1. Абрамович . Ч. І. Історія розвитку риторики / , М. І. Гураль, .– Чернівці, 2000.
2. Абрамович / , М. Ю.– Львів, 2001.
3. Риторика та гомілетика / С. Абрамович. – Чернівці, 1995.
4. Александров / . – М., 1999.
5. Андреев риторика / . –М., 1995.
6. Андреев риторика: Практический курс делового общения и ораторского мастерства / . – М.,1995.
7. Античные теории языка и стиля: Антология текстов. – Л., 1996.
8. Вандишев : укскурс в історію вчень і понять: Навчальний посібник \ . – К.: Кондор, 2006. – 264 с.
9. Волков русской риторики / . – М. – 2001.
10. Гуревич риторики / , іло, М. А. – К., 1988.
11. Давиденко ораторського мистецтва та ділове спілкування cучасного спеціаліста: Навч. посібник / . – Вінниця.–2003.
12. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності. Стилістика та культура мови / С. Я. Єрмоленко. – К., 1999.
13. Жовтобрюх мови вчителя: Курс лекцій / , . – Х.: Гриф, 1998.
14. Зарецкая : Теория и практика речевой коммуникации.– М., 2000.
15. Зязюн І. А. Краса педагогічної дії / І. А. Зязюн, . – К., 1997.
16. Ивин : искусство убеждать / .– М., 2000.
17. Каньоса . Навчальний посібник / . – Кам'янець-Подільський. – 2011.
18. Колотілова . Навчальний посібник / ілова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.
19. Н Риторика – искусство убеждать / . – М., 1998.
20. Качан І. Лінгвістичний аналіз тексту / І. Качан. – Л., 1999.
21. Львов / . – М.: Узд. центр ‘‘Академия’’,1995.
22. І. Лінгвістична риторика / Л. І. Мацько // Наука і сучасність. – К., 1999.
23. І. Риторика / Л. І. Мацько., . – К., 2003.
24. Михальская риторика / . – М.: 1998.
25. Огієнко І. Українська культура / І. Огієнко. – К.: 1918.
26. Риторика – учителю / , ,, . – Просвещение, 1993.
27. Сагач слово лектора / . – К., 1989.
28. М. Живе слово полеміста / . – К., 1991.
29. Сагач слів / . – К., 1998.
30. Сагач / . – Вид.2-ге. – К., 2000.
31. Ділова риторика: мистецтво риторичної комунікації / . – К., 2003.
32. Сердюк управління комунікативним процесом / . – К, 1998.
33. Спанатій мистецтво. Методичні рекомендації / ій. – Миколаїв: Видавництво «Тетра», 1999. – С.10-12.
34. Теоретичні основи культури мови / Любов Струганець. – Т., 1997.
35. Томан Іржі. Мистецтво говорити / Іржі Томан. – К., 1986.
36. Чибісова : Навч. посібник / ісова, О. І. Тарасова. – Київ: Центр навч. літ. 2003.
37. Чмут спілкування / . – Хмельницький, 1999.
3.11. Мова викладання.
Українська.
6.010102 Початкова освіта;
1.2. Дисципліни математичної, природничо-наукової підготовки
МПН 08 Математика
Опис (анотація): дисципліна, яка забезпечує формування у майбутніх учителів знання та розуміння основ теорії множин і спроможність використовувати операції над множинами, властивості цих операцій на базовому рівні; елементів комбінаторики; способів задання, властивостей, видів відповідностей (відношень) та їх застосування для визначення характеристик числових множин; алгоритмів арифметичних дій у позиційних десятковій і не десяткових системах числення, спроможність виконувати арифметичні дії з багатоцифровими числами усно і письмово, використовувати закони додавання і множення; множин раціональних та дійсних чисел, їх побудови та властивостей, спроможність виконувати порівняння чисел та арифметичні дії у цих множинах, оперувати поняттям наближеного значення ірраціонального числа; поняття адитивно-скалярних величин, їх властивостей, вимірювання довжини, площі, часу, маси, вартості, об’єму, спроможність використання зв’язків між величинами кожної групи та функціональної залежності між величинами різного виду.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №1
МНОЖИНИ, ОПЕРАЦІЇ НАД НИМИ
Поняття множини. Елемент множини. Порожня множина. Способи задання множин. Універсальна множина. Круги Ейлера-Венна. Операції над множинами: об’єднання, переріз, доповнення, різниця множин. Зображення їх за допомогою кругів Ейлера-Венна. Закони цих операцій.
Число елементів об’єднання двох скінчених множин і доповнення до підмножини. Упорядкована пара. Декартів добуток двох множин, його закони. Зображення декартового добутку двох числових множин на координатній площині. Поняття кортежу. Декартів добуток п множин.
Правила суми та добутку. Розміщення з повтореннями, розміщення без повторень. Перестановки. Комбінації.
ЕЛЕМЕНТИ АНАЛІТИЧНОЇ ГЕОМЕТРІЇ
Координати точки на прямій. Перенесення початку координат. Відстань між двома точками на прямій.
Декартова прямокутна система координат на площині. Паралельне перенесення початку координат. Відстань між двома точками на площині. Значення координатного методу.
Поняття про рівняння лінії. Рівняння кола і рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Умови паралельності і перпендикулярності прямих. Загальне рівняння прямої. Точка перетину двох прямих.
Відповідності
Відповідності між елементами двох множин, однієї множини. Граф, графік відношення. Відношення, обернене і протилежне даному. Способи задання відношень, властивості бінарних відношень. Відношення еквівалентності. Зв’язок відношення еквівалентності з розбиттям множини на попарно неперерізні підмножини. Відношення порядку.
Функціональні відношення. Відображення. Види відображень.
Числові функції. Пряма і обернена пропорційності, лінійна функція, їх властивості і графік. Рівнопотужні множини. Уявлення про зчисленну множину і множину потужності континуум.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2
АЛГЕБРАЇЧНІ СТРУКТУРИ
Поняття алгебраїчної операції. Закони алгебраїчних операцій. Поняття алгебраїчної структури. Нейтральний, симетричний і поглинаючий елементи. Означення групи, кільця, поля.
ГЕОМЕТРИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ
Поняття про перетворення площини. Тотожне перетворення. Композиція перетворень. Група перетворень площини.
Переміщення площини і їх види: осьова симетрія, паралельне перенесення, поворот, центральна симетрія. Властивості переміщень. Група переміщень площини.
Перетворення подібності. Гомотетія і її властивості. Група перетворень подібності.
ТЕОРЕТИКО-МНОЖИННИЙ ПІДХІД ДО ПОНЯТТЯ ЦІЛОГО НЕВІД’ЄМНОГО ЧИСЛА (КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ)
Поняття про натуральне число, як спільній властивості класу скінчених рівнопотужних множин. Поняття про нуль. Відношення „дорівнює”, „менше”, „більше” на множині цілих невід’ємних чисел, їх властивості.
Означення суми двох цілих невід’ємних чисел. Існування суми, її єдність. Операція додавання на множині цілих невід’ємних чисел, закони додавання. Поняття суми і додавання в початковому курсі математики.
Означення різниці двох цілих невід’ємних чисел, умови існування різниці, її єдиність. Операція віднімання на множині цілих невід’ємних чисел. Зв’язок віднімання з додаванням. Поняття різниці і віднімання в початковому курсі математики.
Означення добутку двох цілих невід’ємних чисел. Існування добутку, його єдиність. Операція множення на множині цілих невід’ємних чисел, закони множення. Поняття добутку і множення в початковому курсі математики.
Означення частки цілого невід’ємного і натурального чисел. Умови існування частки, її єдиність. Операція ділення на множині цілих невід’ємних чисел. Зв’язок ділення з множенням. Частка і ділення в початковому курсі математики. Означення ділення цілого невід’ємного числа на натуральне з остачею. Теорема про існування і єдиність частки і остачі.
АКСІОМАТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПОНЯТТЯ ЦІЛОГО НЕВІД’ЄМНОГО ЧИСЛА
Загальні уявлення про аксіоматичний метод, побудови теорії і аксіоматичній побудові геометрії.
Аксіоматика Пеано. Аксіоматичне означення додавання (множення) цілих невід’ємних чисел, їх закони. Метод математичної індукції.
Відношення порядку на множині цілих невід’ємних чисел. Дискретність множини цілих невід’ємних чисел. поняття про скінчену множину.
СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ
Поняття про систему числення. Позиційні і непозиційні системи числення. Запис чисел в позиційних системах числення. Дії над числами в позиційних системах числення. Перехід від запису чисел в одній системі числення до запису в другій.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 |
