Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 7 )

івна, старший викладач

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни.

Структура навчальної дисципліни містить теоретичний блок (тексти лекцій), плани практичних занять, структуру залікового кредиту, критерії та норми оцінювання знань, умінь і навичок студентів.

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції).

Метою вивчення «Дитячої літератури» студентами педагогічного факультету є систематизація знань з історії української літератури та вивчення творів зарубіжної літератури, що увійшли в коло дитячого читання.

Завдання:

-  розкрити багатство художніх творів, що увійшли в коло дитячого читання;

-  поглибити знання з історії української дитячої літератури;

-  закріпити шкільні знання з теорії літератури;

-  удосконалити вміння аналізувати художній текст відповідно до вимог;

-  виробити навички системного підходу до вивчення літератури;

-  підготувати до вивчення методик читання в дошкільників.

Студент повинен знати: основні завдання дитячої літератури як навчальної дисципліни;

специфічні особливості дитячої літератури відповідно до вікових особливостей читача;

основи теорії літератури; твори, що входять у коло читання дошкільнят;

складові частини та основні жанри дитячого фольклору; загальні поняття про особливості, своєрідність дитячої літератури, освітнє і виховне значення дитячої літератури;

шляхи розвитку дитячої літератури, історичні умови формування літератури для дітей;

тексти творів, що входять у коло читання дітей дошкільного віку, короткі відомості про життєвий і творчий шлях авторів дитячих творів.

Студент повинен уміти: визначити особливості дитячої літератури як словесного виду мистецтва, її специфічних особливостей, спільне й відмінне із художньою літературою для дорослих;

визначити ідейну спрямованість, жанри, тематику дитячих творів; аналізувати дитячий твір, дитячу книгу відповідно до віку читача, завдання дитячої літератури, виховне значення дитячої книги у розвитку і збагаченні світогляду дитини дошкільного віку, у формуванні його особистості;

аналізувати прочитані тексти літературних творів для дітей, визначати ідейно-тематичну спрямованість літературного твору, його художні особливості, композицію твору, систему образів із властивою їм поведінкою і характером;

3.9. Методи викладання дисципліни.

Лекції для ознайомлення з основними напрямами історичного розвитку дитячої літератури, з творчістю дитячих письменників; семінарські заняття для формування у студентів теоретичних знань і практичних умінь, аналізувати відповідний історичний період розвитку літератури для дітей та вміння аналізувати художні тексти відповідно до вимог, що ставляться перед майбутнім учителем початкової школи;

Самостійна робота з опрацювання художніх текстів, що пропонуються програмою для читання у початкових класах, ведення читацького щоденника, словника літературатурознавчиїх термінів, підготовка до семінарських занять.

3.10. Методи оцінювання.

Необхідно подати інформацію щодо процедури перескладання заліків та іспитів.

Контроль знань й умінь передбачає:

•  фронтально-вибіркове опитування на лекціях;

•  перевірка готовності до семінарських занять;

•  поточне тестування;

•  підсумкова модульна контрольна робота

Форми контролю: модульні контрольні роботи – 1 семестр,

залік.

Модуль оцінюється в 100 балів: аудиторна робота – 40 балів, МКР – 40 балів, самостійна робота – 20 балів.

3.11. Перелік основної літератури.

1  Богданець-Білоскаленко Н. І. Дитяча література. Твори українських письменників ΙΙ половини ХХ – початку ХХΙ століть. Навч. посібник. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2011. – 480 с.

2  Дитяча література. Хрестоматія. Маловідомі твори українських письменників ΙΙ половини ХΙХ – Ι половини ХХ ст./ Богданець-Білоскаленко. – К., 2008

3  Зарубіжна література для дітей: хрестоматія / упоряд. А. І.Мовчун. – К.: Арій, 2011. – 592 с.

4  Рідне слово. Хрестоматія у 2-х книгах. –. У 2-х книгах. – К., 2008.

5  Торчинська література. Навчально-методичний посібник. Для студентів педагогічного факультету. – Кам’янець-Подільський: Видавець , 2008. – 184 с.

6  Торчинська література. Лекційний курс. Навч. посібник. – Кам’янець-Подільський: Видавець ПП , 2011. – 136 с.

7  Українське дошкілля. Збірка для читання і розповідання дітям старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.// Упоряд. Н. та О. Зінкевичі. – К., 2004

8  Українська література для дітей: хрестоматія: навч. посібник для студ. вищих навч. закл./ упоряд. А. І.Мовчун. – К.: Арій, 2011. – 680 с.

3.11. Мова викладання.

Українська.

ПП 15 Культура мовлення і виразне читання

3.1. Ідентифікація.

Культура мовлення і виразне читання

Дисципліни професійної та практичної підготовки

Шифр за ОПП ПП 15

3.2. Опис (анотація).

Культура мовлення передбачає досконале оволодіння властивими мові закономірностями й уміння застосовувати на практиці лексичні, орфоепічні, граматичні та стилістичні норми літературної мови. Курс призначений для студентів педагогічного факультету спеціальності «Дошкільна освіта».

Мета курсу – формування вмінь граматично пра­вильно і лексично виправдано застосовувати у власному мовленні слова різних лексико-граматичних розрядів для побудови зв’язних висловлень певного типу (розповідей, описів, міркувань), сприяння виробленню вмінь і навичок високої культури мовлення, усуненню мовних огріхів та недоречностей в усіх стильових різновидах літературної мови, досконале оволодіннятехнікою і методикою виразного читання.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Культура мовлення та виразне читання” є: 1) прищепити студентам інтерес до духовних цінностей українського народу і забезпечити переростання його в особисту відповідальність перед рідним народом та світовою спільнотою за збереження й подальший розвиток української мови і національної культури; 2) забезпечити розвиток пізнавального інтересу до занять з української мови і трансформації його в пізнавальну потребу в лінгвістичних знаннях, потребу в спілкуванні мовою свого народу; 3) навчити студентів вільно користуватися українською мовою як засобом спілкування, духовного збагачення і формування інтелектуальної культури для забезпечення належного рівня мовленнєвої компетентності, що є однією з найважливіших умов успішної соціалізації; 4) оволодіння вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано і доцільно користуватися мовними засобами у сприйнятті й створенні висловлювань у різних сферах, формах, видах, типах і жанрах мовлення.

3.3. Тип.

Нормативна навчальна дисципліна.

3.4. Термін вивчення (рік, семестр тощо).

2-й курс, ІV семестр.

3.5. Кількість кредитів. Кількість годин за кожною формою проведення занять.

К-сть кредитів – 3,0; Всього 108 год. Аудиторних – 42, з них: лекційних – 20; практичних – 22. Самостійна робота – 66 год.

Курс дає наукове обґрунтування понять культури мови та мовлення, виразного читання, які опираються на фактах усіх мовних рівнів – фонетичному, лексичному, граматичному, стилістичному, виховує у студентів “мовне чуття”, побудоване на знанні цих фактів, дає змогу з’ясувати такі поняття, як точність, логічність, виразність і багатство мовлення.

3.6. Викладацький склад.

Варто подавати посади, прізвища, імена та по батькові викладачів, які залучені до викладання кожної дисципліни.

Мартіна Олеся Володимирівна, канд. філологічних наук, доцент.

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни.

Структура навчальної дисципліни містить теоретичний блок (тексти лекцій), плани практичних занять, структуру залікового кредиту, критерії та норми оцінювання знань, умінь і навичок студентів.

Змістовий модуль 1.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК Сутність функціонально-комунікативного підходу до вивчення граматичного матеріалу

Лінгвістичний аналіз функцій граматичних категорій початкового курсу української мови та їх методична інтерпретація.

Методика формування мовленнєвих умінь під час засвоєння граматичного матеріалу на засадах функціонально-комунікативного підходу.

Типологія вправ та їх систематизація відповідно до етапів розвитку мовленнєвих умінь.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК Лінгвістичний аналіз функцій граматичних категорій початкового курсу навчання української мови

Методика формування мовленнєвих умінь під час засвоєння граматичного матеріалу на засадах функціонально-комунікативного підходу.

Методика формування мовленнєвих умінь під час засвоєння граматичного матеріалу на засадах функціонально-комунікативного підходу.

ЗАЛІК

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції).

Студенти повинні знати:

-  основні комунікативні ознаки культури мовлення – правильність, точність, логічність, чистота, доречність;

-  орфоепічні та орфографічні норми усного та писемного мовлення;

-  лексичне багатство української мови – типи лексичних одиниць, нейтральну й експресивну лексику, засоби вираження експресії;

-  правильність уживання граматичних форм;

-  структуру синтаксичних одиниць;

-  техніку виразного мовлення.

Студенти повинні вміти:

-  правильно, логічно і точно висловлювати свої думки;

-  користуватися мовними одиницями відповідно до мовленнєвих

ситуацій;

- уміти застосовувати на практиці орфоепічні, орфографічні, лексичні граматичні, стилістичні норми сучасної літературної мови;

володіти технікою виразного читання текстів різних жанрів і комунікативних призначень.

3.9. Методи викладання дисципліни.

– комунікативний метод;

– пояснення;

– демонстрація;

– організація самостійного пошуку;

– метод проектів.

3.10. Методи оцінювання.

Необхідно подати інформацію щодо процедури перескладання заліків та іспитів.