21. О музыкальном воспитании юношества. Пер. с нем. СПб., 1897.
22. Еланский. Речь о воспитательном влиянии музыки в различные исторические эпохи. Николаев, 1893.
23. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. - К., 1960.
24. Музично-театральне життя першої половини XIX ст. // Київ музичний. - К., 1982. - С. 17-28.
25. Риторика и западноевропейская музыка ХVII - первой половины ХVIII века. - М., 1983
26. Історія української музики: В 6-ти т. - К., 1989.
27. Історія зарубіжної музики. – М.: Муз. вид-во, 1968.
28. История зарубежной музыки. Вып. 3. - М., 1981
29. Пути развития американской музыки. - М,1965
30. Этюды о зарубежной музыке. - М.: Музыка, 1975.
31. Театр и симфония. - М., 1968
32. История культуры Древней Греции и Рима. – М.: «Высш. Школа», 1990.
33. Великие композиторы. М., 1998.
34. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып.2.- М.,1979
35. История зарубежной музыки. Выпуск ІІ. - М.: Музыка, 1974.
36. История западноевропейской музыки до 1789г. В 2-х томах. - М.: Музыка, 1983.
37. Западноевропейская музыка XVII-XVIII веков в ряду искусств. - М.,1977
38. Музыка. Культура. Человек. Вып. 1-2. Свердловск, 1988, 1991.
39. Музыкальная культура древнего мира. Под ред. . М., 1937.
40. Музыка Французской революции XVIII века. Бетховен. М., 1967
41. Музыкальная эстетика России 11-18 вв. - М.,1973.
42. Музыка ХХ века: Очерки. В 2-х чч. - М., 1976-1987. История зарубежной музыки. Выпуск І. - М.: Музыка, 1973.
43. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып.2. - М., 2002
44. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып. 5. - М.,1980
45. Музыкальная литература зарубежных стран. Вып.6. - М.,1994
46. Музыкальная эстетика западноевропейского средневековья и Возрождения. - М., 1986.
47. Музыкальная эстетика Западной Европы XVII - XVIII веков. М., 1971.
48. Музыкальная эстетика России XI - XVIII вв. М., 1973.
49. Музыкальная эстетика Франции XIX века. - М., 1974
50. Музыкальная эстетика Франции XIX века: Сб. М., 1974
51. Музыкальная эстетика Германии XIX века: Cб. пер. В 2 т. М., 1981-1982.
52. Музыка ХХ века. Очерки. В 2-х частях, 5 книгах. М., 1976-1987
53. Музыкальная эстетика Германии XIX века: Cб. пер. В 2 т. М., 1981-1982
54. Обраам Берліоз. Спб., 1964.
55. Розеншільд К. Історія зарубіжної музики. – М.: Муз. вид-во, 1963.
56. Шестаков естетика західноєвропейського середньовіччя. Київ.: «Музична Україна», 1976.
3.12. Мова викладання
Українська
ОСНОВНИЙ МУЗИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ
3.1.Ідентифікація
Основний музичний інструмент
3.3 . Опис (анотація)
Якість і педагогічна ефективність музично-виконавської діяльності учителя музики в школі залежить, насамперед, від рівня його всебічної інструментальної підготовки у вузі. Вона включає:
загально-музичний розвиток студента, його виконавські уміння та навички, а також методично-професійні уміння. Безперечно всі ці компоненти між собою знаходяться у тісному зв’язку.
Для професійно-педагогічного становлення студента-інструменталіста, його виконавського розвитку передбачено:
- засвоєння всієї системи виконавських умінь і навичок, необхідних для відтворення художнього задуму твору;
- формування навичок виконавського саморегулювання;
- виконання музичних творів різних епох і стилів на високому художньому рівні;
- акомпанування хору, солістові або власному співу;
- самостійну роботу за музичним інструментом.
Оволодіння спеціальними знаннями та навичками, пов’язаними зі грою на основному музичному інструменті, варто поєднувати з вирішенням таких професійних завдань: м у з и ч н о – п е д а г о г і ч н и х ( розвиток музичних здібностей та художніх смаків студентів у процесі сприйняття музичних творів, що виконуються в запису чи педагогом ); о р г а н і з а ц і й н о - п е д а г о г і ч н и х (організація та проведення музично-освітніх заходів); і н с т р у м е н т а л ь н о – м е т о д и ч н и х (навчання гри на музичному інструменті в музичному гуртку, студії тощо).
Крім того, т е х н і ч н е оволодіння основним музичним інструментом (вивчення гам, акордів, арпеджіо, технічних вправ) і накопичення досвіду виконання музичних творів сприяють розвитку музичного мислення та художнього смаку студента, створюють базу для його майбутньої музично-освітньої діяльності. Для того, щоб переконливо розкрити зміст художнього твору, треба досконало володіти технікою гри на інструменті. Навіть у грі звичайної гами завжди повинні бути найпростіші навички художнього виконання (виразність звучання, певний план зміни динамічних відтінків, ритмічна дисципліна тощо).
Спільними зусиллями викладача і студента можна скласти перспективний план, який являє собою програмно-оглядову модель навчального репертуару на всі роки навчання з урахуванням його реальних і потенційних можливостей. У плані варто передбачити виконавський репертуар, який включав би твори найвизначніших представників різних епох вітчизняної та зарубіжної музичної культури.
Для технічного розвитку першокурсника необхідно добирати такий техніко-інструктивний матеріал (етюди, вправи), який сприятиме найбільш досконалому виконанню художніх творів. У розробленому перспективному плані слід передбачити освоєння всієї палітри виконавських прийомів для досягнення всебічної виконавської грамотності майбутнього вчителя музики.
Самостійна робота студента передбачає оволодіння певними знаннями та навичками з метою творчого вирішення музично-педагогічних завдань і включає в себе потребу у безперервному професійному вдосконаленні, вироблення свідомого ставлення студента до музичного мистецтва, розширення його кругозору, розвиток художньої індивідуальності, вдосконалення слухової уваги та самоконтролю, а також навчання раціональних методів роботи над музичним твором.
Добір навчального матеріалу повинен відповідати індивідуальним особливостям студента, рівню його загально-музичного й виконавського розвитку. На музично-педагогічному факультеті треба значну увагу приділяти саме цьому, оскільки рівень підготовки студентів дуже різноманітний – від музичної школи до спеціального відділу музичного училища. При цьому необхідно, щоб до закінчення вузу всі студенти виконали програму й досягли відповідного професійного рівня.
3.4 Тип дисципліни.
Дисципліни професійної і практичної підготовки
3.5 Термін вивчення
1,2 – курси; І, ІІ. ІІІ, ІУ семестри.
3.5. Кількість кредитів
7 кредитів. Загальна кількість годин – 252 (126 - практичних, 126– самостійна робота).
3.6. Викладацький склад.
Маринін Іван Григорович, к. п.н., професор;
Попович Анатолій Васильович, старший викладач;
Олійник Василь федорович – доцент;
Лабунець Віктор Миколайович, к. п.н., професор;
Чайка Світлана Володимирівна, к. п.н., доцент;
Карташова Жанна Юріївна, к. п.н, доцент;
Карпенко Тетяна Пилипівна, к. п.н, доцент;
Барановська Світлана Анатоліївна, к. п.н., доцент;
, канд. мист-ва, ст. викладач
3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни
![]()



![]()


3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (знання, вміння, компетенції)
Мета курсу – овололодіти иузично-виконавськими навичками гри на баяні (акордеоні); опанувати методикою гри на баяні (акордеоні); забезпечити керівництво процесом формування самостійності студентів процесі вівчення основного музичного інструмета (баян, акордеон).
Завдання курсу.
Технічне оволодіння виконавськими навичками гри на баяні (акордеоні) передбачає опанування:
- постановкою (професійна посадка, стійке положення інструмента, природні положення і рухи рук, дотримання природного дихання);
- аплікатурною орієнтацією (відчуття інтервальної відповідності між клавішами, вироблення орієнтувально-контактних зв’язків на основі збереження пальця над клавішею, координація аплікатурно-слухових зв’язків в уявленні двох клавіатур);
- засобами пальцевої артикуляції – основних видів туше (нажим, поштовх, удар) і штрихів (легато, стакато, нон легато);
- ведення міха – рівним, метрично-стійким, а також зв’язаним з різноманітною атакою звуку при виконанні динамічних контрастів, акцентів, штрихів, філіруванні тощо;
- аплікатурою подвійних нот (терції, сексти, октави);
- аплікатурою на лівій клавіатурі з басами (у мажорних, мінорних, гармонічних та мелодичних гамах, а також у типових сполученнях басів і акордів);
- позиційними аплікатурними формулами на готово-виборній клавіатурі (в гамо - й арпеджіоподібних рухах, стрибках і переносах).
- підкладанням і перекладанням пальців – основним способом у гамо - й арпеджіоподібному рухові;
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 |


