Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 50 )

гамо - й арпеджіоподібному рухові;

- ковзанням (глісандо);

- підміною пальців;

- позиційною аплікатурою.

Художнє оволодіння виконавськими навичками гри на народних інструментах передбачає:

-  вивчення оригінального твору, обробки, варіацій на теми народної музики для кобзи, бандури, домри, цимбалів, сопілки;

-  осмислення творів народної музики, проникнення у глибинні пласти народних тем, розкриття їх інтонаційного та ритмічного багатства.

-  формування виконавського уявлення про первинність музичних творів, з народним тематичним матеріалом, що грунтується на національній основі.

-  опанування ладотональних засобів розвитку варіацій через співставлення різних тональностей та використання фактурно-тематичної розробки народно-пісенних та танцювальних тем:

-  зосередження уваги на осягнення художньо-образного та структурного боків всього твору, окремих варіацій або циклів.

3.9. Методи викладання дисципліни

Розповідь, пояснення, власний показ гри на музичному інструменті.

3.10. Методи оцінювання

Поточний контроль (оцінювання навичок індивідуальної гри на народному інструменті), а також написання контрольної модульної роботи.

3.11. Перелік основної літератури

1.  Способы извлечения звука, приемы игры и штрихи на домре. – М., 1975. – 34 с.

2.  Блокфлейта: Репертуарный сборник для начинающих. (Ред. сост. ) – К., 1984. – 58 с.

3.  Етюди для чотириструнної домри. – К., 1959. – 47 с.

4.  Сомоучитель игры на мандолине или четырехструнной домре. – М., 1964, – 79 с.

5.  Школа гри на українських цимбалах. – К., 1966.

6.  Школа гри на бандурі. 2 клас. – К., 1972. – 99 с.

7.  Педагогический репертуар домриста (четырехструнная домра). / Сост. Климов. – М., – Вып., 1967. – 45 с.

8.  Педагогический репертуар домриста (четырехструнная домра). / Сост. Евдокимов. – М., 1968. – Вып. ІV. – 67 с.

9.  Школа игры на флейте. – М., 1983. – 112 с.

10.  Начальноеобучениеигры на домре. – Л., 1984. – 55 с.

11.  Флейта: Учебный репертуар ДМШ., І класс (Ред. сост. Гречишников. – К., 1977. – 46 с.

3.12. Мова викладання

Українська.

АНСАМБЛЕВА ГРА

3.1. Ідентифікація

Ансамблева гра

3.2. Опис (анотація)

Навчальний курс «Ансамблева гра» має практичне спрямування, розрахований на студентів мистецьких факультетів і передбачає обов’язковий мінімум знань і практичних навичок для підготовки фахівця, здатного розв’язувати найрізноманітніші фахові питання, пов’язані з грою в ансамблі. Цей курс забезпечує студентів теоретичними знаннями з основ ансамблевої гри, а також практичними вміннями та навичками для майбутньої роботи з шкільним дитячим ансамблем.

3.3. Тип

Дисципліни професійної і практичної підготовки

3.4. Термін вивчення

1рік, 2,3 семестр;

3.5. Кількість кредитів

3,0 кредити. Загальна кількість годин – 108, практичних – 36, самостійна робота – 72 годин.

3.6. Викладацький склад

Олійник Василь Федорович, доцент кафедри музичного мистецтва

Карташова Жанна Юріївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музичного мистецтва

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Мета курсу: Формування у студентів професійних умінь та навичок ансамблевої гри, їх практичне застосування, а також оволодіння системою пізнавальної і художньо-творчої діяльності у процесі роботи над музичним твором.

Основні завдання курсу:

- формування у студентів професійних вмінь та навичок ансамблевої гри, їх практичне застосування;

- підготовка студентів до роботи з дитячими ансамблями, що є необхідною умовою для подальшої музично-педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики;

- формування у студентів теоретичної бази знань з питань ансамблевої гри, оволодіння ними системою пізнавальної і художньо-творчої діяльності у процесі роботи над музичним твором;

- вироблення у студентів навичок колективного виконавства з метою більш активної реалізації музично-творчого потенціалу.

3.9. Методи викладання дисципліни

Бесіда, розповідь, пояснення, демонстрація, дискусія, інтерактивні методи навчання.

3.10. Методи оцінювання

Індивідуальна перевірка знання ансамблевих партій, підсумкове оцінювання у формі контрольного прослуховування (академічного концерту), вивчення протягом семестру п'єс різної складності (залік).

3.11. Перелік основної літератури

1.  Класс баянного ансамбля в музыкальной школе// Баян и баянисты. М., 1970, с. 123-132.

2.  Некоторые проблемы теории исполнительства на баяне// М., “Советский композитор”, 1980, с. 108.

3.  Амлінська оркестр. К.: Музична Україна, 1989.

1.  Афанасьєв Ю. Удосконалення фортепіанної підготовки студентів у вищих педагогічних закладах// К., 1992, с. 120.

2.  Бублей оркестр. Л.: Музыка, 1989.

3.  Ветлугина буквар. – М,: Музыка, 1989.

4.  робота баяніста над музичним твором// К., “Музична Україна”, 1982, с. 64.

5.  Баян и вопросы педагогики// М., 1971, с. 46.

6.  Вопросы пианизма// Избранные статьи. М., 1968, с. 46.

7.  Леонтьєв П. П., Печенюк сопілкаря. – Навчально-методичний посібник – Хмельницький: Поділля, 1998.

8.  Работа над фортепианной техникой// В помощь педагогу-музыканту. М., 1971, с. 144.

9.  Маринін І. Г., Олійник -інструментальне мистецтво південно-західного Поділля: троїсті музики Олексія Беца. Монографія// Кам’янець-Подільський, 2011.– С. 320.

10.  Индивидуальная техника// М., 1966, с.220.

11.  Об искусстве фортепианной игры// Записки педагога, 5-е издание. М., 1987, с.239.

12.  Олійник В. Ф., Карташова і вказівки до практичних занять з навчальної дисципліни “Ансамблева гра”. Частина ІІ. Кам’янець-Подільський, 2011.– с. 60.

13.  Олійник В. Формування навичок ансамблевої гри в класі баяна// Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету. Вип. XV. Кам’янець-Подільський, 2008.– с. 236-239.

14.  Олійник ія педагогічного репертуару до навчальної дисципліни “Ансамблева гра” (народно-інструментальні ансамблі). Кам’янець-Подільський, 2012.– с. 84.

15.  Работа над репертуаром// Баян и баянисты. Часть 2. М., 1970, с 123-132.

16.  Популярні п’єси для двох баянів// Упорядкування та перекладення В. Олійника. Кам’янець-Подільський, 2006.– с. 44.

3.12. Мова викладання

Українська

МЕТОДИКА РОБОТИ З ДИТЯЧИМ НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМ КОЛЕКТИВОМ

3.1  Ідентифікація

Методика роботи з дитячим народно-інструментальним колективом

3.2. Опис (анотація)

У процесі підготовки майбутніх викладачів музики - керівників оркестрів українських народних інструментів провідна роль належить вивченню методики роботи з дитячим народно-інструментальним колективом. Цей курс варто розглядати як два нерозривні етапи єдиного навчального процесу, що формує у майбутніх керівників шкільних народно-інструментальних колективів (НІК) соціально-історичний підхід до культури народного музичного виконавства, сприяє засвоєнню сучасних завдань у галузі пропаганди та практичного використання народного музичного інструментарію і в майбутньому допоможе фахівцеві оволодіти методикою роботи з дитячими аматорськими ансамблями та оркестрами.

У процесі вивчення І частини курсу «Історичний розвиток народно-інструментального мистецтва в Україні» майбутній керівник народно-інструментального колективу набуває знань про історичні аспекти походження та розвитку не тільки про музичні інструменти, що традиційно входять у склад сучасного оркестру народних інструментів, але також ознайомлюється з епізодичним інструментарієм, який використовується в різноманітних народних ансамблях та сольній виконавській практиці; струнними, духовими та ударними інструментами симфонічного оркестру, що знайшли творче використання в українському народному виконавстві.

У процесі вивчення ІІ частини курсу «Методика роботи з дитячим народно-інструментальним колективом» студенти опановують теоретичні основи методичної роботи з питань організації та практичні вміння та навички керівництва дитячим творчим колективом.

Теоретичне вивчення матеріалу поєднується з одночасним виконанням практичних завдань щодо методики навчання гри на струнних, духових та ударних народних музичних інструмента.

3.3. Тип

Дисципліни професійної і практичної підготовки

3.4. Термін вивчення

1рік, 5 семестр

3.5. Кількість кредитів

1 кредит ECTS. Загальна кількість годин – 36 (6 – лекційних, 6 – практичні, 24 – самостійна робота).

3.6. Викладацький склад

Маринін Іван Григорович, к. п.н., професор

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни.

3.8. Мета і завдання навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

М е т а к у р с у - підготовка студентів до організації та здійснення керівництва дитячими шкільними народно-інструментальними колективами в умовах позакласної та позашкільної роботи.