– розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; виготовляти саморобні засоби наочності; аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; ефективно використовувати ;

– обґрунтовувати класифікацію методів навчання природознавства; типи уроків з природознавства, їх макроструктуру; фактори, що зумовлюють варіативність макроструктури уроків; зміст позаурочної і позакласної роботи з природознавства; їх види, вимоги до методики організації і проведення всіх видів позаурочної і позакласної роботи з природознавства; значення і види оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у процесі навчання природознавства; значення і місце краєзнавчого куточка, куточка живої природи, географічного майданчика, навчальне-дослідної ділянки в системі вивчення природознавства в початкових класах.

Студент повинен уміти:

– визначати педагогічні (освітні, розвивальні, виховні) цілі в реальних педагогічних ситуаціях;

– виділяти в певній частині (тема, розділ, клас, курс) змісту природознавства елементи знань, якими оволодівають молодші школярі;

– ефективно управляти об'єктивно зумовленим процесом їх формування в реальних педагогічних умовах;

– складати структурно-логічні схеми певного обсягу (теми, розділу, класу, курсу) предметного змісту природознавства;

– виділяти уміння всіх груп (власне предметні, розумові, раціональної навчально-пізнавальної діяльності), управляти об'єктивно зумовленим процесом формування їх у молодших школярів у курсі природознавства;

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

– розрізняти засоби наочності, які використовуються в процесі навчання природознавства; обґрунтовувати ефективність вибору засобів наочності відповідно до дидактичної мети; застосувати вибрані засоби наочності у процесі навчання природознавства; виготовляти саморобні засоби наочності;

– аналізувати зміст підручників і навчальних посібників; вибирати оптимальні методи навчання з метою ефективного досягнення дидактичних цілей у конкретних педагогічних ситуаціях цілісного процесу навчання природознавства;

– встановлювати взаємозв'язки між різними формами організації процесу навчання природознавства в початкових класах;

– визначати макроструктуру уроку в конкретних педагогічних ситуаціях, його тип; розробляти методику організації і проведення уроків природознавства всіх типів; написати їх детальні конспекти.

Методи викладання дисципліни: пояснення, написання планів-конспектів уроків, аналіз уроків, розробка мультимедійних навчальних презентацій, опрацювання методичної літератури, моделювання навчальної ситуації в аудиторії тощо.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, оцінювання графічних робіт студентів, письмове тестування, модульна контрольна робота.

Денна форма навчання

Поточний і модульний контроль (60 балів)

Змістовий модуль 1 (60 балів)

Екзамен

Поточний контроль

МКР

40

30 балів

30 балів

Заочна форма навчання

Поточний і модульний контроль (60 балів)

Змістовий модуль 1 (60 балів)

Екзамен

Поточний контроль

МКР

40

30 балів

30 балів

Форма підсумкового контролю: іспит.

Методи і критерії оцінювання поточне оцінювання, модульна контрольна робота, іспит.

Перелік основної літератури:

1. Вихрущ в цифрах і фактах. Довідник для вчителів та учнів початкових класів: навч. посіб. /. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2006. – 96 с.

2. Є. Сезонні спостереження в природі: Навч. посібник / З. Є. Запорожан. – Кам.-Под.: Кам.-Под. державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2004. – 264 с.

3. Кукалець викладання природознавства у початковій школі: навчально-методичний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання студентів спеціальності «Початкова освіта»: Навч. посібник. – Львів. «Новий Світ-2000», 2014. – 223[1] с.

Мова навчання: українська.

ПП 01.4 Методика навчання освітньої галузі

"Суспільствознавство"

Опис (анотація): навчальна дисципліна, яка складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму підготовки 6.010102 „Початкова освіта”.

Тип: цикл професійно-орієнтованої гуманітарної підготовки (нормативна).

Термін вивчення: 3 курс (осінній семестр).

Кількість кредитів: 3 кредити ECTS: всього 108 год., з них: денна форма навчання – 42 год. аудиторних: 18 год. лекційних, 20 год. практичних занять, 4 год. лабораторних.

Викладацький склад: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методик дошкільної і початкової освіти

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни:

Мета курсу: розкриття наукових концепцій, дидактико-методичних понять, методів та технологій уроку «Я у світі»; надання допомоги студентам у процесі оволодіння професійною компетентністю, формування особистості майбутнього учителя, який зорієнтований не на передачу знань, а на особистісний розвиток дитини і потреби сучасної школи; розкриття процесу гуманізації і демократизації освіти в Україні; визнання пріоритетів загальнолюдських цінностей; формування потреби до пізнання світу та людини як соціальної та біологічної істоти; засвоєння духовних цінностей; виховання патріотизму, поваги до Української держави, її символіки.

Основні завдання дисципліни:

1)  розкриття потенційних професійних можливостей студента;

2)  оволодіння дидактико-методичними знаннями з навчальної дисципліни;

3)  усвідомлення практичної значущості теоретичних знань для творчої педагогічної діяльності вчителя; розвиток умінь моделювання навчально-виховного процесу уроків «Я у світі»;

4)  реалізація виховного спрямування предмета з метою формування професійних рис і якостей особистості;

5)  формування готовності до творчої активності у професійній діяльності;

6)  розвиток умінь користуватися системою цінностей суспільства;

7)  оволодіння системою норм, традицій, культурних стандартів поведінки.

Результати навчання.

Студенти мають знати: психолого-педагогічні, дидактико-методичні засади; педагогічні технології та основні концепції їх впровадження; методи і прийоми формування загальної наукової цілісної картини світу у молодших школярів, засвоєння норм і правил моралі; провідні світоглядні ідеї, положення, що складають основу системи світорозуміння, визначають ставлення людини до природи, суспільства, самої себе; основні пам’ятки, заклади, діячів культури та мистецтва.

Студенти мають уміти: будувати урок як цілісну, складну, динамічну систему, основними складовими якої є організаційний дидактичний, психологічний, методичний, виховний та санітарно-гігієнічний аспект; організовувати професійну діяльність на уроці, яка передбачає: постановку доцільної та раціональної мети і завдань навчання; мотивацію спільної діяльності вчителя і учня, планування, діагностування, прогнозування, стимулювання навчання дитини; використовувати правила бережливого ставлення до природи, що обумовлюють первинну соціалізацію молодшого школяра; формувати потреби до пізнання світу та людини в ньому як соціальної та біологічної істоти; моделювати навчальну діяльність спрямовану на гуманістичне виховання особистості та розвиток загальнолюдських цінностей, залучення учнів до досягнень рідної культури; створювати умови для розвитку дбайливого, відповідального ставлення до природи; використовувати ігрові ситуації з метою вивчення проблем вчинків і наслідків поведінки учнів; створювати атмосферу творчості, можливості для активного спілкування молодших школярів.

Методи викладання дисципліни: розповідь, пояснення, проблемна лекція, евристична бесіда, лекції-дискусії, розбір конкретної ситуації (кейс-стаді), лекції-візуалізації, лекції в форматі Power Point; використання Інтернет-технологій, консультування, Інтернет-форум, ділова педагогічна гра, самостійна теоретико-аналітична, проектувальна й організаційно-методична робота студентів по виконанню індивідуального науково-дослідного завдання з дисципліни.

Методи оцінювання: поточне усне опитування, написання самостійних робіт, експрес-контрольні роботи, письмове тестування, контрольні роботи та зрізи тощо.

Розподіл балів, що присвоюються студентам:

Поточний і модульний контроль (100 балів)

Сума

Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Іспит

100

Поточний контроль

Поточний контроль

Поточний контроль

МКР

40

12 балів

20 балів

16 балів

12 балів

Форма підсумкового контролю: екзамен.

Перелік основної літератури:

1.  Бібік, Н. М. «Я у світі» : зміст і методичні підходи реалізації / Н. М. Бібік // Методичний коментар до навчальних програм для 1–4 класів : Дайджест / [укл. ієнко]. – Донецьк, 2012. – С. 84–90.

2.  Бібік Н. М. Я у світі. 3 клас : підруч. для загальнооосвітніх навч. закл. / Н. М. Бібік. – Х.: Вид. група «Основа», 2013. – 160 с.

3.  Компетентісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи (Бібліотека з освітньої політики) / [Бібік Н. М., , І., , І., І., , Є.]. – К. : Видавництво «К. І.С», 2004. – 112с.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109