Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 41 )

Практичні заняття – опрацювання теоретичних питань, викладених у рамках лекційного курсу та засвоєних у процесі самостійної підготовки; виконання модульних контрольних робіт на закріплення теоретичних знань з історії зарубіжного мистецтва.

Зміст програми “Історія дизайну та архітектури” включає такі наскрізні компоненти:

·  Сприймання та аналіз-інтерпретація творів дизайну та архітектури.

·  Естетико-мистецтвознавча пропедевтика (засвоєння понять і термінів).

Основні завдання навчального предмета «Історія дизайну та архітектури»:

·  вивчення основ історії дизайну та архітектури, їх практичне використання у професійній і творчій діяльності;

·  формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій, духовно-творчого потенціалу;

·  естетичне виховання студентів, розвиток художнього смаку, образного мислення, творчої уяви, зорової пам’яті, композиційних умінь та навичок.

Студенти повинні знати:

·  основний зміст всіх розділів програми;

·  систему специфічних мистецтвознавчих термінів і понять;

·  сучасні наукові дослідження в галузях європейського образотворчого мистецтва, дизайну та архітектури;

·  загальні закономірності розвитку архітектурного мистецтва та дизайну;

·  хронологічні рамки й характеристики провідних напрямків історії культури, зокрема дизайну, архітектури;

·  особливості світосприйняття, що впливали на формування мистецьких напрямків і течій;

·  видатних дизайнерів та архітекторів;

·  розрізняти архітектурні стилі;

·  характерні особливості дизайну та архітектури кожної історичної епохи;

·  видатні пам’ятки архітектури, скульптури, живопису, графіки, дизайну тощо.

Студенти повинні вміти:

·  вільно орієнтуватися в світі мистецької спадщини європейських народів;

·  творчо застосовувати отримані знання у розв'язанні завдань професійної і фахової діяльності;

·  аналізувати й усвідомлювати своєрідність явищ мистецького життя та його творів;

·  розуміти особливості мистецьких течій різних періодів;

·  поглиблено вивчати першоджерела з історії дизайну та архітектури;

·  вести наукові пошуки та готувати доклади за заданими темами.

Методи викладання дисципліни

Лекція, розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, мистецтвознавчий аналіз, дискусія, інтерактивні методи навчання.

Методи оцінювання

Індивідуальне та фронтальне опитування, тестування, письмові творчі роботи.

Процедура перескладання заліку передбачає опрацювання та складання усіх пропущених практичних та лабораторних занять, а також написання модульної контрольної роботи.

Мова викладання

Українська.

ТЕХНІКИ ГРАФІКИ

3.1. Ідентифікація

Техніки графіки.

3.2. Опис (анотація)

На першому курсі, в другому семестрі починається вивчення предмету «Техніки графіки» який орієнтований на розуміння методів та технік виконання графічних творів.

Програма курсу складається з 3-х модулів, зміст яких відповідає основній меті і завданням концепції образотворчої освіти педагогічних працівників. Форма підсумкового контролю – 3 модульних контрольних роботи та залік. До підсумкового контролю допускаються студенти, які відпрацювали всі заняття практичного курсу і оволоділи навичками з графічних технік.

Програма реалізується протягом 2-х семестрів і включає теоретичні, лабораторні, та самостійні заняття.

3.3. Тип

Цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ.

3.4. Термін вивчення

1 рік, 2 семестр та 2 рік, 1 семестр

3.5. Кількість кредитів

3 кредити. Загальна кількість годин – 103, 54 – аудиторна робота, 54 – самостійна робота, 6 – лекцій, 48 – лабораторних.

3.6. Викладацький склад

Табенська Юлія Олександрівна, магістр образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, асистент.

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

Нові графічні техніки у авангардних течіях м-ва. Абстрактний колаж із тканин.

Створення тональних форм різного графічного характеру

Аспекти визначення терміну. Шрифтовий колаж в стилі Матіса.

Виникнення колажу. Мозаїчний колаж із паперу.

Візуальна мова колажу. Колаж вази з квітами.

Створення композиції із використанням техніки фроттажу.

Натюрморт в стилі кубістів із додаванням колажних елементів.

Змістовий модуль VІ. Мистецтво XVII–XVIII ст. в країнах Західної Європи
Тема 22. Бароко. Стильові особливості	Тема 23. Мистецтво Італії XVII–XVIII ст. Італійське бароко

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Курс має на меті формування гармонійно розвиненої особистості, здатної до систематичного самовдосконалення, творчості; перетворення оточуючої дійсності за законами краси; засвоєння студентами теоретичних та практичних знань, умінь та навичок у художньому рішенні дизайнерських завдань.

Лекційний курс розповідає про різноманітні техніки графіки, їх особливості та розвиток в контексті світового мистецтва, основні аспекти теорії графічного мистецтва, матеріали, прийоми та методи виконання графічних композицій.

Лабораторні заняття – виконання вправ на закріплення теоретичних знань з технік графіки та творчих завдань по кожному з пропонованих розділів програми.

У процесі викладання курсу необхідно забезпечувати розв’язання таких основних завдань:

–  вивчення основ теорії графічного мистецтва, їх практичне використання у професійній, творчій та педагогічній діяльності;

–  основну увагу надається виконанню практичних завдань, використовуючи техніки та матеріали, які дозволяють передати не лише об’ємність форми, але й кольоро-фактуру, багатство тональних нюансів від світлого до темного, моделювати форму не лише штриховкою, але й тушуванням, розтертою або різнофактурною плямою. До таким матеріалів можна віднести: вугілля, сангіну, соус, графіт, пастель.

–  також акцентується увага на вивченні проблем візуалізації певної ідеї засобами графічного дизайну. Адже кожне нове завдання, яке необхідно вирішити дизайнеру – в силу своїх специфічних, образних чи змістовних рис, потребує свого, особливого матеріалу, художньої техніки та образної мови.

–  формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій, духовно-творчого потенціалу;

–  естетичне виховання студентів, розвиток художнього смаку, образного мислення, творчої уяви, зорової пам`яті, композиційних умінь та навичок.

У результаті вивчення курсу відповідно до вимог освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця студент повинен знати:

–  основний зміст розділів програми;

–  систему специфічних понять і термінів;

–  загальні закономірності побудови композиції в графічних творах;

–  прийоми та засоби композиційних рішень;

–  особливості графічних технік;

–  специфіку та особливості художніх матеріалів;

Студент повинен уміти:

–  творчо впроваджувати теоретичні знання у розв'язанні практичних;

–  аналізувати композиційні рішення творів різних видів мистецтв;

–  використовувати для підкреслення ідеї твору, форму, фактуру, пропорції, ритміку, контрасти та інше;

–  вміти оперувати необхідними художніми матеріалами, розуміти їх виразні можливості та художні функції;

–  володіти графічними техніками;

–  вміти обирати необхідну «художню мову» для кожного завдання;

–  створювати графічний твір, обираючи власний метод трактування зображення.

–  орієнтуватися в основних напрямках сучасного ілюстрування;

–  вести творчий пошук нових композиційних рішень та ідей та художніх засобів;

–  розуміти художні, структурні і функціональні особливості формоутворення сучасного графічного дизайну;

–  виконувати практичні художні завдання.

3.9. Методи викладання дисципліни

Лекція, розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, творчі завдання, дискусія, інтерактивні методи навчання.

3.10. Методи оцінювання

Індивідуальне та фронтальне опитування, тестування, творчі роботи.