Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)
Курс має на меті формування у студентів глибокої теоретичної системи знань з історії архітектури в хронологічному проміжку від VII тисячоліття до н. е. (мегалітична архітектура) до кінця ХХ століття; виховання гармонійно розвиненої особистості, здатної до систематичного самовдосконалення, творчості; засвоєння студентами теоретичних та практичних знань, умінь та навичок, необхідних для адекватної мистецтвознавчої діяльності; розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, художньо-образного мислення, стимуляцію творчого потенціалу. Основою реалізації програми є оптимальне сполучення різних типів репродуктивної (відтворюючої) і продуктивної (творчої) діяльності, яке повинно здійснюватись при безпосередньому сприйманні дійсності та художніх образів в архітектурі й образотворчому мистецтві. Лекційний курс охоплює основні аспекти історії всесвітньої архітектури: архітектурні стилі та напрямки; їх віддзеркалення у часі та регіональні виміри; життєвий та творчий шлях видатних архітекторів; кращі твори архітектури, які створили скарбницю світового зодчества. Практичні заняття – опрацювання теоретичних питань, викладених у рамках лекційного курсу та засвоєних у процесі самостійної підготовки; виконання модульних контрольних робіт на закріплення теоретичних знань з історії архітектури. Лабораторні заняття – аналіз творів архітектури; виконання макетів архітектурних об’єктів. Зміст програми “Історія архітектури” включає такі наскрізні компоненти:
· сприймання та аналіз-інтерпретація об’єктів світового зодчества;
· естетико-мистецтвознавча пропедевтика (засвоєння понять і термінів).
Основні завдання навчального предмету “Історія архітектури”:
· вивчення загальної картини розвитку архітектури в епохи: доісторичну, Античності, Середньовіччя і Нового часу;
· ознайомлення з періодизацією розвитку архітектури, з основними хронологічними й стилістичними періодами, з особливим акцентуванням архітектури Єгипту, Месопотамії, Греції, Риму, а також романської архітектури, готики, ренесансу, бароко, класицизму, історизму, модерну, функціоналізму, постмодернізму, з докладнішим вивченням архітектури Київської Русі;
· засвоєння основних архітектурних стилів;
· отримання уявлень про етапні, найвизначніші пам’ятки архітектури; комплекси та ансамблі; найвизначніші стародавні міста світу як пам’ятки містобудівного мистецтва;
· ознайомлення з творчістю найвидатніших архітекторів світу;
· демонстрація регіональної та національної специфіки архітектури різних країн і регіонів світу;
· ознайомлення з основними результатами наукових дискусій та новітніх досліджень у сфері історії всесвітньої архітектури.
Студенти повинні знати:
· основні етапи розвитку архітектури, у т. ч. в розрізі різних реґіонів і країн, великих світових стилів;
· загальні риси та особливості архітектури на певних етапах, в різних країнах і реґіонах;
· основні риси архітектури стародавніх Єгипту, Дворіччя й Месопотамії, Персії, античних Греції і Риму; класичні грецькі та римські архітектурні ордери, візантійську, романську, готичну, ренесансну, барокову, класицистичну архітектуру;
· етапи розвитку архітектури ХІХ–ХХ ст. ст.;
· етапні, найвизначніші пам’ятки архітектури;
· визначні архітектурні ансамблі й комплекси як пам’ятки архітектурного та містобудівного мистецтва;
· творчість найвидатніших архітекторів світу.
Студенти повинні вміти:
· працювати з фаховою літературою;
· самостійно досліджувати окремі питання з історико-архітектурної тематики при підготовці доповідей, повідомлень, рефератів, курсових та дипломних робіт; при підготовці до заліків та екзаменів тощо;
· застосовувати в практичній діяльності знання, отриманні при вивченні архітектури Античності, Середньовіччя, Нового часу
Методи викладання дисципліни
Лекція, розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, мистецтвознавчий аналіз, дискусія, інтерактивні методи навчання
Методи оцінювання
Індивідуальне та фронтальне опитування, тестування, письмові творчі роботи.
Процедура перескладання заліку передбачає опрацювання та складання усіх пропущених практичних та лабораторних занять, а також написання модульної контрольної роботи
Мова викладання
Українська
ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОГО МИСТЕЦТВА
Ідентифікація
Історія зарубіжного мистецтва
Опис (анотація)
Державний стандарт освіти в галузі “Мистецтво” виводить курс “Історія зарубіжного мистецтва” в ранг одного з домінуючих в системі художньої підготовки студентів, орієнтований на розвиток їх творчого мислення і художніх здібностей, виховання загальної естетичної культури, розуміння сутності мистецтвознавчого аналізу й унікальності європейських образотворчих проявів. Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах, рекомендованими Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ЕСТS). Вона складається з лекційного та практичного курсів і розрахована на 180 годин аудиторних занять
Тип
Цикл фахових та нормативних дисциплін
Термін вивчення
1–4 курс, І – VII семестри
Кількість кредитів
8 кредитів. Загальна кількість годин – 288, 180 – аудиторна робота, 108 – самостійна робота, 162 – лекційні заняття, 18 – практичні заняття
Викладацький склад
Березіна Інна Вікторівна, кандидат архітектури, доцент
Структурно-логічна схема навчальної дисципліни
Тема 6. Крито-мікенське мистецтво
|
|
Тема 7. Мистецтво Античної Греції
|
|
Тема 8. Мистецтво Етрурії
|
|
Тема 9. Мистецтво Стародавнього Риму
|
|
Тема 14. Мистецтво Романського періоду
|
|
Тема 16. Готична скульптура, вітражі
|
|
Змістовий модуль VІ. Мистецтво XVII–XVIII ст. в країнах Західної Європи
|
|
Тема 22. Бароко. Стильові особливості
|
| Тема 23. Мистецтво Італії XVII–XVIII ст. Італійське бароко
|
|
|
 |
 |  | |
Тема 22. Бароко. Стильові особливості
|
|
Тема 23. Мистецтво Італії XVII–XVIII ст. Італійське бароко
|
|
Тема 25. Мистецтво Іспанії XVII–XVIII ст.
|
|
Тема 24. Мистецтво Фландрії XVII–XVIII ст. Фламандське бароко
|
|
Тема 33. Модерн у живописі, плакаті, прикладних мистецтвах
|
|
Тема 34. Сучасні напрямки живопису
|
|
Тема 32. Модерн і постмодернізм в архітектурі
|
|
Змістовий модуль VІІІ. Мистецтво Європи ХХ–ХХІ ст.
|
|
Тема 29. Мистецтво ХІХ ст. Ретроспективізм. Еклектизм
|
|
Тема 31. Імпресіонізм, постімпресіонізм, неоімпресіонізм, пуантилізм
|
|
Тема 30. Символізм, романтизм, фовізм. Мистецтво плакату
|
|
Змістовий модуль VІІ. Мистецтво Європи ХІХ ст.
|
|
Тема 26. Мистецтво Голландії XVII–XVIII ст.
|
|
Тема 27. Мистецтво Великобританії XVII–XVIII ст.
|
|
Тема 28. Мистецтво Франції XVII–XVIII ст.
|
|
Змістовий модуль V. Мистецтво Відродження
|
|
Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)
