Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 39 )

2-й курс, ІІІ семестр.

3.5. Кількість кредитів. Кількість годин за кожною формою проведення занять.

К-сть кредитів – 2,0. Всього 72 год. Аудиторних – 24, з них: лекційних – 12; практичних – 12. Самостійна робота – 48 год.

Програма курсу передбачає 12 годин лекційних занять, 12 годин практичних занять та 48 години самостійної роботи. Курс дає наукове обґрунтування поняттю теоретичних та практичних знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення наукової діяльності.

3.6. Викладацький склад.

Березіна Інна Вікторівна, доцент, кандидат архітектури.

Шульц Ніна Анатоліївна, асистент, кандидат мистецтвознавства.

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни.

Курс призначений для студентів педагогічного факультету напрямів підготовки «Образотворче мистецтво*», «Образотворче мистецтво», «Реставрація творів мистецтва».

Навчальний курс складається з розділу: Організація та методика науково-дослідної діяльності в галузі мистецтвознавства.

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції).

Студенти повинні

знати:

ü  основний зміст всіх розділів програми;

ü  систему специфічних понять і термінів;

ü  сучасні наукові дослідження в галузі європейського, зокрема українського мистецтвознавства;

ü  форми науково-дослідної роботи;

ü  методику пошуку наукової інформації;

ü  методологію наукового дослідження в галузі мистецтвознавства;

ü  основні етапи дослідницької діяльності;

ü  правила опрацьовування інформаційних джерел;

ü  вимоги до структури та змісту наукового дослідження;

ü  вимоги до оформлення наукової роботи в галузі мистецтвознавства;

ü  вимоги до презентації та захисту наукової роботи в галузі мистецтвознавства.

вміти:

ü  творчо застосовувати отримані знання у розв’язанні завдань фахової діяльності;

ü  орієнтуватись в основних проблемах і напрямках сучасного мистецтвознавства;

ü  здійснювати творчий пошук наукової організації художньої діяльності;

ü  працювати з бібліографічними покажчиками, довідниками, каталогами, картотеками, в мережі Інтернет;

ü  складати власний реєстр літератури;

ü  поглиблено вивчати іконографічні джерела з історії українського та зарубіжного образотворчого мистецтва;

ü  впроваджувати у власний науковий пошук сучасні методики;

ü  теоретично обґрунтовувати проблему дослідження та комплексні підходи до її вирішення;

ü  формулювати методологією наукового дослідження;

ü  оформляти результати дослідження у вигляді реферату, тез, статті, курсової, бакалаврської, дипломної, магістерської роботи;

ü  презентувати результати власного наукового дослідження відповідно до вимог сучасного мистецтвознавства;

ü  впроваджувати у практичну мистецьку діяльність результати власного наукового дослідження.

3.9. Методи викладання дисципліни.

-  словесний, пояснювально-ілюстративний,

-  наочний;

-  практичний;

-  теоретичний;

-  частково-пошуковий;

-  дослідницький;

-  організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

-  стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

3.10. Методи оцінювання.

Фронтальний, індивідуальний, груповий, комбінований, поточний, підсумковий.

Види контролю: модульні контрольні роботи, екзамен, самостійна робота.

·  методи усного контролю;

·  методи письмового контролю;

·  дидактичні тести;

·  спостереження;

·  користування книгою.

3.11. Мова викладання.

Українська.

Академічний живопис

3.1. Ідентифікація

Академічний живопис

3.2. Опис (анотація)

Зміст курсу «Академічний живопис» є одним із ключових предметів підготовки студентів до даної спеціальності. Розвиває інтелект, формує відчуття гармонії, пластики та кольору, пов`язаний з передачею зорових образів засобом змішування і нанесення на поверхню кольорів для відтворення об’ємно-пластичних ілюзій. Навчання академічному живопису всебічно сприятє засвоєнню основного арсеналу засобів, живописних прийомів, спираючись на багатолітній досвід поколінь сучасних викладачів академічного живопису, враховуючи наочний приклад митців-класиків світового живопису. Академічний живопис сприяє розвитку творчого підходу до створення художнього образу живописними засобами, набуття необхідних практичних навичок для вирішення композиційної цілісності зображення, вивчення способів відтворення форми, її площинно-конструктивних закономірностей, практичне засвоєння різних живописних технік та технологій, розвиток конструктивно-аналітичного мислення, зосередження на суттєвому, головному.

3.3. Тип

Дисципліна загальнопрофесійної підготовки.

3.4. Термін вивчення

1-4рік, 1-8 семестр

3.5. Кількість кредитів

25,0 кредитів. Загальна кількість годин – 900, аудиторна робота – практичних – 428, самостійна робота – 472годин.

3.6. Викладацький склад

івна (асистент)

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Мета навчальної дисципліни: розвиток творчого підходу до створення художнього образу живописними засобами, набуття необхідних практичних навичок для вирішення композиційної цілісності зображення, вивчення способів відтворення форми, її площинно-конструктивних закономірностей, практичне засвоєння різних графічних технік, розвиток конструктивно-аналітичного мислення, зосередження на суттєвому, головному.

Завдання навчальної дисципліни: засвоєння основних живописних технік; побудова зображуваного об’єкту за допомогою лінійної та повітряної перспектив; визначення пропорційних співвідношень між об’єктами та їх частинами; розуміння пластики руху складної форми; формування конструктивно-аналітичного мислення; вибір художніх засобів живопису; розуміння композиційних закономірностей; активізація естетичного сприйняття навколишнього; розвиток зорової пам’яті та уяви; вивчення основ зображувальної грамоти, здобуття вмінь та навичок реалістичного зображення, засвоєння усіх видів живопису; опанування технологіями та матеріалами живопису.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

·  теоретичні та методичні основи живопису;

·  особливості живописних технік.

вміти:

·  зображувати об’ємні форми з натури, усвідомлюючи принципи конструктивної побудови, дотримуючи пропорції и знаходження окремих елементів;

·  виконувати живописні начерки та етюди фігури людини одягненої та оголеної;

·  передавати стан натури в залежності від умов освітлення і середовища;

·  передавати об’ємність, просторове положення, матеріальність предметів живописними засобами.

3.9. Методи викладання дисципліни

Бесіда, розповідь, пояснення, демонстрація, дискусія, інтерактивні методи навчання, майстер-класи.

3.10. Методи оцінювання

Індивідуальне та фронтальне опитування. Перегляд виконаних постановок. Процедура перескладання заліку передбачає опрацювання та складання усіх пропущених занять, а також написання модульної контрольної роботи.

3.11. Мова викладання

Українська

Педагогічний малюнок

3.1. Ідентифікація

Педагогічний малюнок

3.2. Опис (анотація)

Зміст курсу «Педагогічний малюнок» є одним із найважливіших предметів, що готують студентів до майбутньої викладацької діяльності в сфері образотворчої дфяльності. Зображальну діяльність вчителя образотворчого мистецтва, яка пов’язана з ілюструванням навчального матеріалу, що доповнює теоретичне пояснення та здійснюється безпосередньо, на уроці називають педагогічними малюнком. Якщо при вивченні багатьох загальноосвітніх дисциплін дидактичний принцип наочності викладання відіграє хоч і важливу роль, але все таки допоміжну, то на заняттях з образотворчого мистецтва наочність стає першоосновою. Вміння правильно, чітко, доцільно використовувати наочний матеріал є однією з основних вимог до сучасного вчителя образотворчого мистецтва. Вивчення курсу «Педагогічний малюнок» сприяє формуванню мотиваційної основи оволодіння образотворчою мовою в різних видах і жанрах пластичного мистецтва; інтерес до малюнку, як передумови становлення художньо творчих здібностей учнів, розвитку інтелектуального, емоційно естетичного та духовно-культурного кругозору; форми, методи та способи ознайомлення учнів з культурними та художніми цінностями українського народу та зарубіжжя та виховання поваги до творчих надбань професійних митців та народних аматорів, що відображає досвід творчої діяльності та соціально - культурні цінності народу – носія, що в свою чергу сприятиме, їх осягненню через проникнення дитини в духовний світ, розуміння джерел культури, мистецтв та менталітету свого народу; систему комплексного системного розвитку зорового бачення, відчуття кольору, композиційної культури, просторового мислення, комбінаторики, уміння висловлювати, виражати задум різними художніми засобами і технічними прийомами різних технік будь якого виду пластичного мистецтва посильних учням.

3.3. Тип

Дисципліна професійної і практичної підготовки.

3.4. Термін вивчення

4 рік, 8 семестр

3.5. Кількість кредитів

1,5 кредити. Загальна кількість годин – 54, аудиторна робота – 26, лекцій – 12, практичних – 14, самостійна робота – 28 годин.

3.6. Викладацький склад

Підгурний Іван Станіславович (старший викладач), івна (асистент)

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

• Змістовий модуль 1. Роль наочності у викладанні образотворчого мистецтва. Тема 1.1. Принципи наочності на уроках.

• Змістовий модуль 2. Педагогічний малюнок один з видів наочності на уроках. Тема 2.1. Призначення і особливості педагогічного малюнка.

Тема 2.2. Образотворчі засоби педагогічного малюнка.

Тема 2.3. Малюнок крейдою на класній дошці.

Тема 2.4. Замальовки і начерки у педагогічному малюванні.

• Змістовий модуль 3. Вплив педагогічного малюнка на якість зображення і творчу активність учнів на уроці. Тема 3.1. Розробка уроку з образотворчого мистецтва. Принципи, специфіка, особливості.

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)