Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 81 )

3.10. Методи оцінювання.

Методами оцінювання є поточне усне опитування, оцінка за творче завдання, виконання модульної контрольної роботи, підсумковий контроль.

3.11. Перелік основної літератури.

1.  Двойной канон.‑ М.: Музгиз, 1948.

2.  Обратимный контрапункт.‑ М.: Музгиз, 1960.

3.  Задачи по полифонии.‑ М.1965.

4.  Учебник полифонии.‑ М., 1969.

5.  Поліфонія.‑ К., 1995.

6.  Фуга.‑ М., 1956.

7.  Руководство к практическому изучению основ инвенционной полифонии.‑ М., 1953.

8.  Практическое руководство по контрапункту строгого письма.‑ М.,1963.

9.  История полифонии.‑ М.,1962.

10.  Учебник полифонии.‑ М.,1965.

11.  Полифония.‑ М., 1972.

12.  Iсторiя гармонiї i контрапункту.‑ К.,1975.

3.11. Мова викладання.

Українська

Викладання музичного мистецтва у спеціалізованих навчальних закладах

3.1. Ідентифікація

Викладання музичного мистецтва у спеціалізованих навчальних закладах.

3.2.Опис (анотація)

Програма курсу викладання музичного мистецтва у спеціалізованих навчальних закладах містить такі розділи: викладання музичного мистецтва в дошкільних навчально-виховних закладах, викладання музичного мистецтва в спеціальних навчальних закладах (школи для слабозорих, для дітей з порушенням слуху, школах для дітей-олігофренів); дитяча музична школа в системі додаткової освіти України. Курс розкриває: особливості педагогічної діяльності вчителя музики, особливості педагогічного процесу у спеціалізованих навчальних закладах; мету, закономірності та принципи, систему та зміст музичної освіти, методи та форми музичного навчання і виховання в даних навчальних закладах; ознайомлення з основними сучасними педагогічними технологіями та можливостями їх використання на уроках музики у спеціалізованих навчальних закладах.

Професія вчителя музики, являє собою нерозривну єдність педагогіки і музичного мистецтва, вимагає комплексу як загально педагогічних, так і спеціальних здібностей. Здійснюючи педагогічну діяльність вчитель виступає одночасно як методист, вихователь і психолог. Удосконалення різних педагогічних технологій вимагає від вчителя оволодіння спеціальними знаннями, навичками, вміннями, що, в свою чергу, сприяє розвитку педагогічних здібностей, а в результаті і педагогічної майстерності.

3.3.Тип

Цикл професійної-орієнтованої гуманітарної і соціально-економічної підготовки.

3.4. Термін вивчення

5 рік, 9 семестр.

3.5.Кількість кредитів

2 кредити. Загальна кількість годин – 72, 34 – аудиторна робота, 38– самостійна робота, 14 лекцій, 14 практичних, 6 лабораторних занять.

3.6. Викладацький склад

Аліксійчук Олена Станіславівна, к. п.н., доцент.

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

 

\

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Мета вивчення курсу – формувати всебічно підготовленого спеціаліста для шкіл різного типу навчання, здібного на високому рівні організувати та провести урочну, позакласну та позашкільну музично-естетичну роботу, засвоївши принципи вітчизняної педагогіки і методики, для використання в багатогранному процесі навчання дітей гри на музичних інструментах та для викладання музичного мистецтва у школах різного типу.

У процесі викладання музичного мистецтва у спеціалізованих навчальних закладах необхідно забезпечувати розв’язання таких основних завдань:

- свідоме і творче застосування студентами знань, умінь і навичок; формування педагогічної компетентності;

– розвиток творчого мислення, здатності до аналітичного осмислення педагогічної дійсності;

– вироблення правильного ставлення до світової та національної музично-педагогічної спадщини;

– постійне підвищення студентами своєї педагогічної культури, використання ними досягнень музичного митецтва, педагогічної науки і практики у своїй діяльності.

У результаті вивчення «Викладання музичного мистецтва у спеціалізованих навчальних закладах» відповідно до вимог освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця студент повинен знати: особливості організації, змісту та методики проведення уроків музики з дітьми, що мають порушення слуху, зору а також з дітьми-олігофренами; особливості впливу музики на психіку дитини-олігофрена; специфіку позакласної та позашкільної роботи у спеціальній школі з дітьми-олігофренами; вимоги щодо організації та змісту уроку музики з учнями-олігофренами у спецшколі; структуру уроку спеціального музичного інструменту в ДМШ; види освітньої діяльності в дитячій музичній школі; організацію і структуру музичних занять у дитячому садку; функції та обов’язки музичного керівника та вихователя у ДС в організації музичної діяльності дітей; вікові особливості музичного розвитку дитини дошкільного віку; типи музичних занять у дитячому садку; особливості проведення святкових ранків у дитячому садку; типи розваг у дитячому садку та особливості їх проведення.

Майбутній педагог повинен уміти:

характеризувати домінантне, тематичне, ігрове заняття, заняття-дзеркало, авторське заняття у ДС; розробляти плани-конспекти відповідних занять у ДС а також уроки музики у спеціалізованих та спеціальних навчальних закладах; формувати відповідь логічно і послідовно, підкріплюючи її прикладами, використовувати музичний інструмент; аналізувати ситуації, що виникли під час проходження педагогічної практики.

3.9. Методи викладання дисципліни

Лекція, розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, вправа, рольова гра, ділова гра, дискусія, інтерактивні методи навчання.

3.10. Методи оцінювання

Індивідуальне та фронтальне опитування, тестування, письмові творчі роботи.

Процедура перескладання екзамену передбачає опрацювання та складання усіх пропущених практичних занять, а також написання пропущених модульних контрольних робіт та здачу незданих ІНДЗ.

3.11. Мова викладання

Українська.

Інтегроване вивчення навчальних предметів галузі мистецтво

3.1. Ідентифікація

Інтегроване вивчення навчальних предметів галузі “Мистецтво”.

3.2.Опис (анотація) Зміст курсу “Інтегроване вивчення навчальних предметів галузі “Мистецтво” спрямований на формування у студентів компетентності в теоретичних пи­таннях інтеграції художніх знань, а також власного досвіду володіння новими художньо-інтегративними ідеями, методами, прийомами естетичного вихован­ня учнівської молоді: допомагає у становленні в майбутніх учителів власних педагогічних орієнтирів у сфері використання інтегративних технологій у системі мистецької освіти учнів; забезпечує розвиток мистецько-педагогічного тезаурусу студентів; поглиблює розуміння ними системних зв’язків між різними видами мистецтв; розвиває здатність до структурування і вибудови єдиної композиційної лінії художньо-педагогічного матеріалу; сприяє становленню самостійного типу художньо-педагогічного мислення; розширює спектр методичних механізмів, здатних оптимізувати процес мистецької освіти дітей та юнацтва.

3.3.Тип

Цикл природничо-наукових, професійної, гуманітарної та практичної підготовки (нормативна частина).

3.4. Термін вивчення

5 рік, 9 семестр

3.5.Кількість кредитів

2 кредити. Загальна кількість годин – 72, 26 – аудиторна робота, 46 – самостійна робота, 14 лекцій, 8 практичних занять, 4 лабораторні заняття.

3.6. Викладацький склад

, к. п.н., доцент.

3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Мета курсу – забезпечити теоретичну компетентність та практичну спроможність майбутніх учителів музики у царині творчого застосування інтегративних технологій у шкільній мистецькій освіті.

Завдання курсу: формування теоретичної обізнаності студентів із сутністю та змістом інтегративних технологій; розвиток здатності до творчого тлумачення змістових складових курсу Мистецтво; формування вправності у сфері добору художнього матеріалу уроків мистецтва у школі; вдосконалення умінь педагогічного керівництва художньою діяльністю дітей та юнацтва.

Внаслідок осягнення теоретичного та практичного матеріалу курсу “Інтегроване вивчення навчальних предметів галузі ”Мистецтво” студенти повинні:

а) мати сформовану позитивну мотивацію щодо запровадження у навчально-виховний процес школи інтегративних технологій мистецької освіти;

б) знати філософські, культурологічні, психологічні, дидактичні та художньо-педагогічні передумови інтегрування мистецтв у шкільному навчально-виховному процесі; мету і завдання, функції і принципи загальної мистецької освіти інтегративного спрямування; зміст і структуру програми “Мистецтво” для загальноосвітньої школи; типи, види і структуру інтегрованих мистецьких занять; різноманітні технології проективного моделювання інтегрованих уроків мистецтва; особливості сутності та змісту художньо-педагогічної драматургії уроків мистецтва; принципи і критерії оцінювання результатів навчальної діяльності школярів.

в) вміти обґрунтовувати доцільність застосування інтегративних методів на уроках мистецтва; здійснювати порівняльний аналіз окремих технологій та обирати оптимальні варіанти; розробляти зміст і структуру уроку мистецтва або його фрагменту, визначати мету, завдання інтегрованого мистецького заняття у школі, зробити аналіз отриманих результатів та визначитись із шляхами подолання окремих недоліків; розробляти та запроваджувати у загальну структуру уроку елементи ігрових, інтерактивних, сугестивних та естето-терапевтичних, проблемно-евристичних художньо-педагогічних технологій; здійснити адекватне існуючим критеріям оцінювання навчальних досягнень учнівської молоді.