Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 36 )

Курс має на меті формування у студентів глибокої теоретичної системи знань з історії зарубіжного образотворчого мистецтва; виховання гармонійно розвиненої особистості, здатної до систематичного самовдосконалення, творчості; засвоєння студентами теоретичних та практичних знань, умінь та навичок, необхідних для адекватної мистецтвознавчої та реставраційної діяльності; розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, художньо-образного мислення, стимуляцію творчого потенціалу. Основою реалізації програми є оптимальне сполучення різних типів репродуктивної (відтворюючої) і продуктивної (творчої) діяльності, яке повинно здійснюватись при безпосередньому сприйманні дійсності та художніх образів у мистецтві. Лекційний курс охоплює основні аспекти історії зарубіжного образотворчого мистецтва: мистецькі стилі та напрямки; їх віддзеркалення у часі та регіональні виміри; життєвий та творчий шлях видатних митців; кращі твори живопису, а також скульптури й архітектури, які створили скарбницю світового образотворчого мистецтва. Практичні заняття – виконання модульних контрольних робіт на закріплення теоретичних знань з історії зарубіжного мистецтва. Зміст програми “Історія зарубіжного мистецтва” включає такі наскрізні компоненти:

·  сприймання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва;

·  естетико-мистецтвознавча пропедевтика (засвоєння понять і термінів).

Основні завдання навчального предмета “Історія зарубіжного мистецтва”:

·  вивчення основ історії зарубіжного мистецтва, їх практичне використання у професійній і творчій діяльності;

·  формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій, духовно-творчого потенціалу;

·  естетичне виховання студентів, розвиток художнього смаку, образного мислення, творчої уяви, зорової пам’яті, композиційних умінь та навичок.

Студенти повинні знати:

·  основний зміст всіх розділів програми;

·  види та жанри образотворчого мистецтва;

·  систему специфічних мистецтвознавчих термінів і понять;

·  сучасні наукові дослідження в галузях європейського образотворчого мистецтва;

·  загальні закономірності розвитку видів і жанрів зарубіжного мистецтва;

·  хронологічні рамки й характеристики провідних напрямків історії культури, зокрема мистецтва, людства;

·  особливості світосприйняття та міфології, що впливали на формування мистецьких напрямків і течій;

·  видатних діячів світового образотворчого мистецтва;

·  закономірності розвитку зарубіжного образотворчого мистецтва;

·  видатні пам’ятки архітектури, скульптури, живопису, графіки, дизайну тощо зарубіжного мистецтва.

Студенти повинні вміти:

·  вільно орієнтуватися в світі мистецької спадщини європейських народів;

·  творчо застосовувати отримані знання у розв'язанні завдань професійної і фахової діяльності;

·  аналізувати й усвідомлювати своєрідність явищ мистецького життя та його творів;

·  розуміти особливості мистецьких течій різних періодів;

·  поглиблено вивчати першоджерела з історії зарубіжного образотворчого мистецтва;

·  вести наукові пошуки та готувати доклади за заданими темами

Методи викладання дисципліни

Лекція, розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, мистецтвознавчий аналіз, дискусія, інтерактивні методи навчання

Методи оцінювання

Індивідуальне та фронтальне опитування, тестування, письмові творчі роботи.

Процедура перескладання заліку передбачає опрацювання та складання усіх пропущених практичних та лабораторних занять, а також написання модульної контрольної роботи

Мова викладання

Українська

МІФОЛОГІЯ

Ідентифікація

Міфологія

Опис (анотація)

Державний стандарт освіти в галузі “Мистецтво” виводить курс “Міфологія” у комплекс фахових предметів мистецького циклу в системі художньої підготовки студентів, який орієнтований на розвиток їх творчого мислення і художніх здібностей, виховання загальної естетичної культури, розуміння сутності мистецтвознавчого аналізу й унікальності європейських культурологічних, образотворчих проявів. Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах, рекомендованими Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ЕСТS). Вона складається з лекційного та практичного курсів і розрахована на 26 годин аудиторних занять

Тип

Цикл фахових та нормативних дисциплін

Термін вивчення

2 курс, ІV семестр

Кількість кредитів

1,5 кредити. Загальна кількість годин – 54, 26 – аудиторна робота, 28 – самостійна робота, 20 – лекційні заняття, 6 – практичні заняття

Викладацький склад

Березіна Інна Вікторівна, кандидат архітектури, доцент

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

Тема 10. Міфи індіанців Латинської Америки. Міфи індіанців Північної Америки

Тема 7. Міфологічна система Стародавнього Риму

Тема 6. Грецька міфологія

Тема 8. Міфологія давніх скандинавів

Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Курс має на меті формування у студентів теоретичної системи знань з міфології; виховання гармонійно розвиненої особистості, здатної до систематичного самовдосконалення, творчості; засвоєння студентами теоретичних та практичних знань, умінь та навичок, необхідних для адекватної мистецтвознавчої діяльності; розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, художньо-образного мислення, стимуляцію творчого потенціалу. Основою реалізації програми є оптимальне сполучення різних типів репродуктивної (відтворюючої) і продуктивної (творчої) діяльності, яке повинно здійснюватись при безпосередньому сприйманні дійсності та художніх образів у мистецтві. Лекційний курс охоплює основні аспекти міфології як релігії, ідеології, художньої творчості: розуміння міфу як найдавнішої форми духовної культури людства; особливості міфологічного освоєння світу; символізм міфологічної свідомості; міфологічні системи в історії європейської культури. Практичні заняття – опрацювання теоретичних питань, викладених у рамках лекційного курсу та засвоєних у процесі самостійної підготовки; виконання модульних контрольних робіт на закріплення теоретичних знань з історії зарубіжного мистецтва. Зміст програми “Міфологія” включає такі наскрізні компоненти:

·  сприймання та аналіз-інтерпретація міфів;

·  естетико-мистецтвознавча пропедевтика (засвоєння понять і термінів).

Основні завдання навчального предмета “Міфологія”:

·  вивчення основ міфології, їх практичне використання у професійній і творчій діяльності;

·  формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій, духовно-творчого потенціалу;

·  естетичне виховання студентів, розвиток художнього смаку, образного мислення, творчої уяви, зорової пам’яті, композиційних умінь та навичок.

Студенти повинні знати:

·  основний зміст всіх розділів програми;

·  міфологічні системи в історії європейської культури;

·  систему відповідних специфічних мистецтвознавчих термінів і понять;

·  сучасні наукові дослідження в галузі європейської міфології;

·  загальні закономірності виникнення й розвитку міфів;

·  хронологічні рамки й характеристики провідних напрямків історії культури, зокрема міфології, людства;

·  особливості світосприйняття та міфології, що впливали на формування мистецьких напрямків і течій;

·  видатних діячів світового образотворчого мистецтва, творчість яких віддзеркалила європейські міфологічні системи;

·  видатні пам’ятки архітектури, скульптури, живопису, графіки, дизайну тощо вітчизняного та зарубіжного мистецтва, в яких втілено символіку міфологічної свідомості.

Студенти повинні вміти:

·  вільно орієнтуватися у світі міфологічної спадщини європейських народів;

·  творчо застосовувати отримані знання у розв’язанні завдань професійної і фахової діяльності;

·  аналізувати й усвідомлювати своєрідність явищ мистецького життя та його творів;

·  розуміти особливості міфології різних культур;

·  поглиблено вивчати першоджерела з міфології;

·  вести наукові пошуки та готувати доклади за заданими темами

Методи викладання дисципліни

Лекція, розповідь, бесіда, пояснення, демонстрація, мистецтвознавчий аналіз, дискусія, інтерактивні методи навчання

Методи оцінювання

Індивідуальне та фронтальне опитування, тестування, письмові творчі роботи.

Процедура перескладання заліку передбачає опрацювання та складання усіх пропущених практичних та лабораторних занять, а також написання модульної контрольної роботи

Мова викладання

Українська

Інноваційні технології методики викладання образотворчої діяльності

3.1. Ідентифікація.

Інноваційні технології методики викладання образотворчої діяльності