Інформаційний пакет педагогічного факультету (стр. 55 )

Значення цього курсу полягає в тому, що студенти засвоюють матеріал не пасивно, а творчо-активно опановують навички гри на додатковому музичному інструменті і готуються до вирішення більш складних завдань, які вимагають певного досвіду і самостійності.

3.3. Тип

Дисципліни професійної та практичної підготовки

3.4. Термін вивчення

1 рік, 4 семестр

3.5. Кількість кредитів

1,5 кредити. Загальна кількість годин – 54, практичних – 20, самостійна робота – 34 годин.

3.6. Викладацький склад

Викладачі кафедри

3.3.  Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання (знання, вміння, компетенції)

Мета: Формування у студентів професійних умінь та навичок гри на додатковому музичному інструменті, їх практичне застосування, а також оволодіння системою пізнавальної і художньо-творчої діяльності у процесі вивчення додаткового музичного інструменту.

Основні завдання курсу:

·  формування у студентів професійних умінь та навичок гри на додатковому музичному інструменті, їх практичне застосування;

·  формування у студентів теоретичної бази знань з питань гри на додатковому музичному інструменті;

·  засвоєння системи пізнавальної і художньо-творчої діяльності у процесі роботи над музичним твором;

·  вироблення у студентів навичок інструментального виконавства (на додатковому музичному інструменті) з метою більш активної реалізації їхнього музично-творчого потенціалу.

3.9. Методи викладання дисципліни

Індивідуальна перевірка знання, підсумкове оцінювання у формі контрольного прослуховування (академічного концерту), вивчення протягом семестру п'єс різної складності.

3.10. Методи оцінювання

Модульна контрольна робота у формі контрольного прослуховування (академічного концерту) вивчених протягом семестру п’єс різної складності.

3.11. Перелік основної літератури

1.  Способы извлечения звука, приемы игры и штрихи на домре. – М., 1975. – 34 с.

2.  Блокфлейта: Репертуарный сборник для начинающих. (Ред. сост. ) – К., 1984. – 58 с.

3.  Етюди для чотириструнної домри. – К., 1959. – 47 с.

4.  Сомоучитель игры на мандолине или четырех струнной домре. – М., 1964, – 79 с.

5.  Школа гри на українських цимбалах. – К., 1966.

6.  Школа гри на бандурі. 2 клас. – К., 1972. – 99 с.

7.  Педагогический репертуар домриста (четырехструнная домра). / Сост. Климов. – М., – Вып., 1967. – 45 с.

8.  Педагогический репертуар домриста (четырехструнная домра). / Сост. Евдокимов. – М., 1968. – Вып. ІV. – 67 с.

9.  Школа игры на флейте. – М., 1983. – 112 с.

10.  Начальное обучение игры на домре. – Л., 1984. – 55 с.

11.  Флейта: Учебный репертуар ДМШ., І класс (Ред. сост. Гречишников. – К., 1977. – 46 с.

3.12. Мова викладання

Українська

ОРКЕСТРОВИЙ КЛАС

3.2  .Ідентифікація

Оркестровий клас.

3.2. Опис (анотація)

Сучасний рівень і умови роботи у шкільному оркстровому аматорському колективі вимагає від майбутніх фахівців знань історії українського оркестрового та ансамблевого виконавства; будову, конструктивні особливості та основні виконавські характеристики народних інструментів; практичне оволодіння грою на оркестрових інструментах, тощо.

Навчальний процес в оркестровому колективі поєднує умови, у яких, з одного боку, студент є членом оркестрового колективу, а з іншого – оркестр служить базою для придбання студентом практичних умінь та навичок керівництва оркестром у ролі керівника –диригента.

Курс «Оркестровий клас» є одним із першочергових дисциплін спеціалізації в процесі підготовки майбутнього фахівця - керівника народно-інструментального колективу, важливою ланкою у цілісній структурі професійно-педагогічної підготовки таких спеціалістів, котра сприяє їхньому загальному музично-естетичному розвиткові, допомагає глибшому засвоєнню спеціальних дисциплін, які тісно пов’язані з народно-інструментальним мистецтвом. Майбутні вчителі музики повинні знати історію розвитку виконавства на українських народних інструментах, їх будову, виконавські характеристики та досконало володіти грою. Перед ними стоїть відповідальне завдання: формування і виховання світогляду, моральних рис, естетичних поглядів та виконавської майстерності гри на народних інструментах.

Курс об’єднує в собі вступ і три основних розділи.

У Вступі розглядаються питання про основні завдання курсу, його роль і місце в системі спеціальних музичних дисциплін, організаційні основи забезпечення навчального процесу у студентському оркестровому колективі.

У І Розділі подається детальне висвітлення питань початкового навчання в оркестровому колективі, що забезепечує ефективність музичного розвитку студентів.

У ІІ Розділі висвітлюється методика роботи над вдосконаленням творчо-виконавськїю майстерністі та ансамблевої злагодженості студентів-оркестрантів, оволодінням навичок слухового самоконтролю за всіма художньо-виражальними засобами ансамблевої гри, вдосконаленням використання ідентичності прийомів звуковидобування та навичок випереджувального читання нотного тексту, збалансуванням звучання оркстрових груп тощо.

У ІІІ Розділі розкриваються питання, що забезпечують практичне ознайомлення студентів з прийомами репетиційної роботи в оркестровому колективі

3.3 Тип дисципліни.

Дисципліни професійної іпрактичної підготовки

3.5  Термін вивчення

1,2 – курси; І – ІV семестри.

3.5 Кількість кредитів

7,5 кредитів. Загальна кількість годин – 270, практичних – 134, самостійна робота – 136.

3.6 Викладацький склад.

Маринін Іван Григорович, к. п.н., професор

3.7 Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (знання, вміння, компетенції)

М е т а к у р с у - підготовка студентів до організації та здійснення оркестрової діяльності школярів в умовах позакласної та позашкільної роботи; забезпечити керівництво процесом формування самостійності студентів в оркестровому класі.

З а в д а н н я к у р с у :

- формування у студенів професійних умінь та навичок гри в оркестрі; виховання навичок колективного виконавства;

- опанування студентами репертуаром для роботи з дитячими шкільними народно-інструментальними колективами;

- оволодіння системою пізнавально-технологічної і художньо-творчої діяльності студентів-оркестрантів у процесі роботи над музичним твором, реалізації його художнього потенціалу;

- формування у студентів інтересу, потребу та установку на музично-педагогічну діяльність керівника шкільного НІКу;

- забезпечення студентів знаннями, що розкривають теоретичні відомості про роботу вчителя-керівника шкільного НІКу;

- формування психолого-педагогічних та спеціальних умінь, які складають основу професійно-методичного досвіду роботи керівника шкільного НІКу.

Водночас існують об’єктивні фактори, певні правила і закономірності, які характерні для оркестрового виконавства як такого, що зумовлюють і організовують його на художньому, так і на технологічному рівнях. Художнє виконавство в оркестровому класі передбачає:

-  пізнавально-аналітичний характер діяльності студентів-виконавців;

-  раціональне об’єднання індивідуальної гри у колективне виконавство;

-  музично-психологічне узгодження колективного виконавства;

-  визначення конкретних напрямків узгодження виконавських операцій і характеристик щодо відтворення елементів художності;

-  визначення загально-технічних аспектів оркестрового виконавства.

Пізнавальна діяльність оркестрантів здійснюється у процесі сприймання й аналізу реального звучання і є домінуючим фактором налагодження в оркестрі необхідного контакту, поліпшення звучання стосовно технології гри, так і в художній сфері. Єдність дій оркестрантів, необхідні взаємозв’язки між ними, між оркестром і диригентом досягаються за допомогою оптимальної музичної взаємодії, які створюють систему колективного виконавства – оркестровий ансамбль.

Технічне та художнє оволодіння виконавськими вміннями та навичками гри в оркестровому класі передбачає вдосконалення:

- постановки (професійна посадка, стійке положення інструмента, природні положення і рухи рук, дотримання природного дихання);

- аплікатурної орієнтації (відчуття інтервальної відповідності між ладами (клавішами), вироблення орієнтувально-контактних зв’язків на основі збереження пальця над грифом (клавішею), координація аплікатурно-слухових зв’язків під час звуковидобування); рівним, метрично-стійким веденням міха, а також його динамічна зміна, зв’язана з різноманітною атакою звуку при виконанні динамічних контрастів, акцентів, штрихів, філіруванні тощо;

- основних прийомів гри на струнних народних інструментах (удар, перемінний удар, щипок, тремоло);

- позиційних аплікатурних формул;

- підкладанням і перекладанням пальців – основним способом у

гамо - й арпеджіоподібному рухові;

- ковзанням (глісандо);

- підміною пальців;

- використанням п’яти пальців в аплікатурі гри на баяні;

- позиційною аплікатурою;

- навичок диференційованої слухової уваги при роботі над темою різнохарактерними штрихами, що чергуються у кожній оркестровій групі та уміння виконувати поліфонічні інструментальні твори у слуховій свідомості і відтворювати в інструментальному звучанні всі елементи музичної тканини.