28. Ансамбли и оркестры гармоник. Пособие для руководит. самодеят. кол. – М. : Сов. композитор., 1974. – 276 с.
29. Из истории аккордеона и баяна. – М.: Музыка, 1967. – 196 с.
30. Гармоника: прошлое и настоящее. Научно-историческая энциклопедическая книга. – М. : Велес, 1995. – 276 с.
31. Музыкальная энциклопедия. – М., 1976. – Т. 3. – 719 с.
32. Олексів Я. Токата. – Дрогобич : Посвіт, 2006. – 16 с.
33. Педагогический репертуар аккордеониста. ІІІ-ІV курсы музыкальных училищ / Сост. М. Двилянский. – М. : Музыка, 1979. – 55 с.
34. Песни и танцы Молдавии / Сост. И. Дубяга. – М. : Музыка, 1981. – 71 с.
35. Пєшков Ю. П’єси для акордеона / Упорядн. П. Серотюк. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2006. – 24 с.
36. Пуриц І. Г. Гра на баяні: Методичні статті. / ПурицІосиф Григорович. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2007. – 232 с.
37. Баян в педвузі. / Анатолій Семешко. – Кривий Ріг, 1993. – 150 с.
38. Пьесы, обработки и этюды для аккордеона. – М. : Музыка, 1976. – 47 с.
39. П’єси для акордеона. / Ян Табачник. – К. : Музична Україна, 1971. – 71 с.
40. Хрестоматия аккордеониста / Сост. В. Лушников. – М. : Музыка, 1990. – 80 с.
41. Хрестоматія педагогічного репертуару баяніста / Упорядн. ільнов, , . – К. : Музична Україна. – 1988. – Вип. 1. – 110 с.
42. Harmadik Kiadas Harmonika basszus – iskola. – Budapest,1962. – 87 p.
3.12. Мова викладання
Українська
Аналіз музичних творів
3.1. Ідентифікація.
Аналіз музичних творів. НП
3.2. Опис (анотація).
Серед дисциплін музикознавчого циклу, вивчення яких на музично-педагогічних факультетах університетів України забезпечує всебічну підготовку вчителів музики особливу науково-дидактичну вагу має курс “Аналіз музичних творів”, в якому поєднано теоретичне музикознавство із музичною практикою. Читається цей курс (денна і заочна форми навчання форма навчання) після того, як студенти вже прослухали основні музичні дисципліни, передбачені діючим навчальним планом, оскільки він завершує музичну освіту студентів.
Даний курс відноситься до циклу професійно-орієнованих дисциплін і покликаний озброїти майбутнього учителя науковими основами художньо-педагогічного аналізу твору музичного мистецтва. Розкриття художнього змісту твору і визначення його педагогічних можливостей – це дві взаємозумовлені сторони аналізу. Своєю єдністю вони сприяють цілеспрямованій і організованій роботі учителя, дозволяють педагогу встановити методично правильні шляхи викладу навчального матеріалу у цікавій і доступній формі.
3.3. Тип.
Цикл професійної та практичної підготовки (професійно-орієнтованої підготовки).
3.4. Термін вивчення
1 рік. 5,6 семестр
0.5 рік. 2 семестр
3.5. Кількість кредитів.
3,5;3кредити. Загальна кількість годин –105;90, 36;36– аудиторна робота, 18;18 – лекції, 6;6 – практичні, 12;12 – лабораторні, 69;54– самостійна робота.
3.6. Викладацький склад.
Яропуд Зіновій Петрович –кандидат педагогічних наук, професор.
3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни.
3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання
Метою і завданнями курсу є формування музичного кругозору і організація художньо-оцінювальної діяльності студентів, озброєння їх знаннями і навичками, необхідними для самостійного художньо-педагогічного аналізу творів, а також підвищення рівня художнього виховання засобами музичного мистецтва.
Художній аналіз передбачає розкриття музичного змітсу у єдності з формою твору, тому при розгляді музичних творів необхідно звернути увагу на визначення стилю і жанру твору, його ідейно-тематичного змісту; характеристику музичних засобів (визначення їх виражальних і комунікативних можливостей); будову твору (тип музичної форми, аналіз кожної частини).
Педагогічний аналіз музичного твору передбачає визначення можливостей даного твору для художньої освіти учнів і вирішення дидактичних завдань подачі навчального матеріалу на уроці. Тут треба звернути увагу на три важливих компоненти при аналізі твору:
· Встановлення навчально-виховної цілі використання музичного твору на уроці;
· Визначення труднощів у сприйнятті або виконанні даного музичного твору дітьми;
· Визначення шляхів створення емоційного настрою під час сприймання твору дітьми.
Курс аналіз музичних творів тісно пов’язаний не тільки з дисциплінами музичного циклу, а й з відповідним матеріалом загальнокультурних, суспільних і психолого-педагогічних дисциплін.
Оскільки кінечною метою курсу є професійна підготовка студентів до практичної роботи в школі, то особлива увага в програмі приділяється музичним творам з шкільної програми, використанню їх як основного матеріалу у процесі засвоєння всіх тем курсу.
3.9. Методи викладання дисципліни.
Основними методами навчання у курсі є лекції, практичні і лабораторні заняття (самостійне розв’язання творчих завдань) у процесі яких студенти засвоюють теоретичний матеріал і набувають практичні уміння і навички художньо-педагогічного аналізу музичних творів.
3.10. Методи оцінювання.
Методами контролю є поточне усне опитування, оцінка за творче завдання, виконання контрольної роботи, підсумковий контроль. Процедура перескладання екзамену, заліку передбачає опрацювання та складання усіх пропущених практичних та лабораторних занять, а також написання модульної контрольної роботи
3.11. Перелік основної літератури.
1. , Цуккерман із музичних творів. – М., 1967.
2. Аналіз музичних творів. - М., 1968.
3. Способін И. Музична форма. – М., 1967.
4. Музична форма. Від звуку до стилю. – К., 1998.
5. Способін И. Музична форма. – М., 1967.
6. Тюлін Ю. Музична форма. – М., 1968.
7. Аналіз музичних творів. – М., 1967.
8. Музична форма. Від звуку до стилю. – К., 1998.
3.11. Мова викладання.
Українська
Поліфонія
3.1. Ідентифікація.
Поліфонія
3.2. Опис (анотація).
Серед дисциплін музикознавчого циклу, вивчення яких на музично-педагогічних факультетах педагогічних університетів України забезпечує всебічну підготовку вчителів музики. Особливу науково-дидактичну вагу має курс “Основи поліфонії строгого стилю ”, в якому поєднано теоретичне музикознавство із музичною практикою. Читається цей курс (денна і заочна форми навчання форма навчання) після того, як студенти вже прослухали основні музичні дисципліни, передбачені діючим навчальним планом, оскільки він завершує музичну освіту студентів.
Даний курс відноситься до циклу професійно-орієнованих дисциплін і покликаний озброїти майбутнього учителя науковими основами поліфонії строгого стилю, необхідними практичними навичками складання і аналізу поліфонічної музики.
3.3. Тип.
Цикл професійної та практичної підготовки (професійно-орієнтованої підготовки). Варіативна (вибіркова частина)
3.4. Термін вивчення
0,5 рік, 7семестр
0,5 рік, 3 семестр
3.5. Кількість кредитів.
3;3 кредити. Загальна кількість годин – 90, 90 – аудиторна робота, 14;12 – лекції, 16;24 – практичних занять, 60;54 – самостійна робота.
3.6. Викладацький склад.
Яропуд Зіновій Петрович –кандидат педагогічних наук, професор.
3.7. Структурно-логічна схема навчальної дисципліни.
3.8. Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни (модуля), результати навчання
Метою і завданнями курсу є формування музичного кругозору і організація художньо-практичної діяльності студентів, озброєння їх знаннями і навичками, необхідними для оволодіння поліфонічним письмом строгого стилю, самостійного складання поліфонічних зразків, а також підвищення рівня художнього виховання засобами музичного мистецтва.
У процесі навчання слід особливу увагу звертати на матеріал, який має практичне значення в роботі вчителя музики у школі. З цієї причини складні форми вертикально і горизонтально рухомого контрапункту можуть вивчатися у плані загального ознайомлення і засвоєння технологічних відомостей, необхідних для аналізу структури окремих поліфонічних творів. Виконання творчих завдань необхідно пов’язувати з лекційним профілем роботи вчителя музики. Бажано складати невеличкі поліфонічні твори, призначені для виконання вокальним або інструментальним ансамблем. При цьому слід орієнтуватись на звуковий діапазон хорового ансамблю, враховуючи теситурні складності, що позначаються в дітей різного віку, а також рівень музичної підготовки учнів різних класів.
У вивченні поліфонії потрібно спиратися на кращі зразки народної та класичної музики. Перевірку письмових завдань і аналізу творів необхідно поєднувати з сольфеджуванням. При сольфеджуванні поліфонічних творів варто доручати студентам виконання різних партій. Теми для контрольних або домашніх завдань можна записувати як музичний диктант.
Курс аналіз музичних творів тісно пов’язаний не тільки з дисциплінами музичного циклу, (гармонія, сольфеджіо, хорове аранжування, аналіз музичних творів, історія музики, методика музичного виховання та ін.), а й з відповідним матеріалом загальнокультурних, суспільних і психолого-педагогічних дисциплін.
Оскільки кінечною метою курсу є професійна підготовка студентів до практичної роботи в школі, то особлива увага в програмі приділяється музичним творам з шкільної програми, використанню їх як основного матеріалу у процесі засвоєння всіх тем курсу.
3.9. Методи викладання дисципліни.
Основними методами навчання у курсі є лекції, практичні і лабораторні заняття (самостійне розв’язання творчих завдань) у процесі яких студенти засвоюють теоретичний матеріал і набувають практичні уміння і навички художньо-педагогічного аналізу музичних творів. Тому на заняттях теоретичні положення вивчаються паралельно з практичним аналізом поліфонічних творів, а засвоєння матеріалу контролюється при перевірці самостійних завдань зі складання поліфонічних зразків у строгому стилі. Таким чином цей курс є одночасно теоретичним і практичним - дві взаємозумовлені сторони в оволодінні основами поліфонії. Своєю єдністю вони сприяють цілеспрямованій і організованій роботі учителя, дозволяють педагогу встановити методично правильні шляхи викладу навчального матеріалу у цікавій і доступній формі.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 |
